16 березня минуло п’ять років відтоді, як Росія окупувала Крим.  Цього дня до Кременчука приїхав невипадковий гість. Один із найвідоміших режисерів України  – Ахтем Сеітаблаєв – провів творчу зустріч з кременчужанами, представивши тизери своїх легендарних фільмів.

 «Ми завжди будемо і повернемося до Криму»

 Того вечора  присутні в залі будинку культури «Кредмаш» були переповнені емоціями. Приїхав відомий український актор, телеведучий і режисер Ахтем Сеітаблаєв, який так гучно і так гостро підіймає кримську тематику. На його творчу зустріч прийшли військові, їхні діти, прийшли рідні нашого полоненого моряка Богдана Головаша. Ахтему дарували квіти, просили підтримати закон про мову і розповідали про власний гіркий досвід радянських депортацій.

…В залі було так багато віри. І Сеітаблаєв не підвів – кожне його слово наповнювало силою і вірою. Він – кримський татарин, але після анексії зі зрозумілих причин не може повернутися до Криму. Впевнений, що там його арештують:

Сьогоднішні події в Криму нагадують часи радянської депортації кримських татар. Нас всіх намагаються залякати. Кожного дня відбуваються обшуки, когось забирають до СІЗО. Вони намагаються знищити іншу думку, людську гідність. Вони хочуть, щоб ми забули свою історію. Але ті, хто це намагається зробити, дуже погано знають історію. Більше 300 років російська імперія намагалась нас знищити. І зараз ми є, а російської імперії – немає. Радянська влада намагалась нас з вами знищити. Кримських татар навіть не внесли до тодішнього переліку народів. І зараз ми з вами є, а радянської влади немає…. Ми завжди будемо і повернемося, – звернувся до присутніх режисер.

До речі, на півострові на нього чекають друзі і рідні, яким наразі дуже важко. Він спілкується з ними по телефону і прохає зробити все можливе, аби ті не пропали в тюрмах:

 Кримські татари інколи мовчать так гучно, що це гучніше крику. Коли я з рідними зідзвонююся, я дуже прошу, щоб вони збереглися. Збереглися всі. І якщо їм треба отримувати російські паспорти, то хай отримують. Хай ставляться  до цього лише як до способу пересування по території, – зазначає Ахтем.

Однак зі сцени розмовляв не тільки Ахтем. Глядачів підкорювали і тизери його дітищ – легендарних фільмів про війну, депортацію і силу молитви.

Хайтарма

«Хайтарма» став першим художнім повнометражним фільмом про депортацію кримських татар 1944 року. Депортація торкнулася безпосередньо і  родини Ахтема. Вже більше сімдесяти років російська державна машина розповідає, що кримські татари були зрадниками, тож для кожного кримського татарина справа честі – особливо добре знати той історичний період.

Фільм пронизаний символізмом і людськими цінностями. Татарам на виселення дали лічені хвилини. І в невідому дорогу вони часто брали не гроші і їжу, а дійсно найдорожче – дехто взяв тільки коран, а дехто тягнув на простирадлі свою неходячу бабусю.

Найстрашніше те, що ці події повторюються і сьогодні. До слова, у фільмі Ахтем був не лише режисером, а й головним актором.

Чужих молитов не буває

«Чужа молитва» – це художній фільм, але деякі епізоди взяті з життя і подій, які реально відбувалися на території Криму під час Другої світової війни. Кримськотатарські жінки, їхні сім’ї рятували єврейські родини від голокосту.

Глядач має зрозуміти, що чужої молитви, яка іде до Всевишнього задля порятунку дітей, не буває.

У фільмі вкотре порушили тему окупації, тоталітарної держави, яка прийшла знищувати людей. Наприкінці стрічки німецьких окупантів змінили радянські кати, які силоміць виселяли татар з домівок.

Легендарні «Кіборги»

І, нарешті, фільм про нашу сучасність. Герої, які не вмирають  – кіборги – в епіцентрі стрічки. Вони розуміють, що кожна мить може стати для них останньою. Тому  люблять розповідати не про війну, а про життя і про те, що їм насправді важливо. Про те, яку країну вони захищають для своїх дітей від російського ворога.

Ахтем розповів, що спочатку  у генштабі не хотіли надавати техніку для зйомок фільму. Однак на війні потрібен і культурний фронт, тому, нарешті, знімальній групі надали необхідну важку техніку.

 На прикладі фільму «Кіборги» я відчув, як змінилося ставлення держави до культури. …Сусідня держава роками захоплювала українське телебачення із своїм «Спецназом». Тому ми теж повинні показувати своїх героїв, – наголосив режисер.

«Люди віддавали життя за країну..»

 Після тизерів Ахтем ледь встигав відповідати на запитання кременчужан. Багато хто питав про зміни в Україні, і яким він бачить майбутнє нашого народу.

 Усі країни, де всі давно мирно зараз стрижуть свої газони, у свій час пережили криваві революції. Зараз ми із захватом дивимося на ці країни, але там люди віддавали свої життя за країну… Головне – за що ти хочеш віддати своє життя і заради чого ти хочеш жити, – відповів режисер.

Чого чекати від Сеітаблаєва

Найближча прем’єра, де Сеітаблаєв є співрежисером – це фільм «Захар Беркут», де знімаються навіть актори Голлівуду, зокрема, Роберт Патрік. Він вийде на екрани вже цієї осені.

Також режисер розповів, що вже написаний сценарій для фільму «Конотопська битва», який змусить переосмислити руйнівну силу внутрішніх чвар для країни:

 Знімаючи стрічки на історичні теми, я показую, що так ми вже прогавили свою країну у внутрішніх чварах. І це недопустимо… Я не хочу, що прийшов 32 рік, коли батьки їли своїх дітей. Я хочу в ЄС, хочу в НАТО, – розповів Сеітаблаєв.

Тетяна Хвильова