Сьогодні 100-річний ювілей нашого всесвітньо відомого земляка

294
нет комментариев
av

28 вересня 1918 в селі Василівці Василівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Онуфріївський район Кіровоградської області) в бідній селянській сім’ї народився всесвітньо відомий педагог-новатор Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ. 

Він вчився в рідному селі у школі і в 1933 закінчив семирічку. Влітку 1933 мати провела молодшого сина Василя до Кременчука.

Спочатку вчився в Кременчуцькому медичному технікумі, але незабаром пішов звідти, вступив на робочий факультет, достроково закінчив його і його прийняли у педагогічний інститут.

З 1935 почався педагогічний шлях. У 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села. Перевівся до Полтавського педагогічного інституту заочником і закінчив його в 1938. Закінчивши інститут, повернувся в рідні місця та працював викладачем української мови та літератури в Онуфріївській середній школі.

“Мені випало щастя вчитися два роки в Полтавському педінституті,  – згадував потім він, – Педагогіка там звучала, не як засушені фрази”.

У 1941 році, під час Другої світової війни, добровольцем йде на фронт, був важко поранений. Осколок снаряду залишився в його грудях назавжди.

Як тільки випала нагода, він повернувся на Батьківщину і став завідувачем районного відділу народної освіти. Проте вже незабаром попросився назад до школи.

У 1948 році Василь Олександрович стає директором Павлиської середньої школи і беззмінно працює там протягом 23 років до кінця своїх днів. Тоді це була звичайна, пересічна школа, до того ж ще і майже зруйнована за роки війни, відомою її зробив Сухомлинський. Він перетворив її на справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості. Він влаштував біля школи квітник, “сад матері”, де учні висаджували яблуні, плодами з яких згодом пригощали своїх матерів.

Василь Олександрович, як ніхто інший у вітчизняній педагогіці, мужньо ставив і розв’язував проблему формування в молоді національного і естетичного світобачення. У Москві його систему не сприйняли і називали “педагогическим сюсюканьем”.

З легкої руки Сухомлинського в педагогіці з’явилося поняття «уроки мислення» – уроки, які змушували дітей молодшого шкільного віку дивитися на світ і розкривати його найскладніші взаємозалежності тощо.

В дусі українських культурно-історичних традицій вчитель констатував, що мудрість є найважливішою прикметою людини. В його працях часто знаходимо вислови «мудра людська любов», «мудрість жити», «гідність — це мудрість тримати себе в руках». Педагог цілеспрямовано формував у кожного вихованця вміння бути маленьким філософом, осмислювати світ через красу природи.

Василь Сухомлинський є автором 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок, притч та новел для дітей. Найвідоміша його праця – «Серце віддаю дітям», перекладена на 30 мов світу, її перевидавали 54 рази.

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее и нажмите Shift + Enter или нажмите здесь что бы сообщить нам.

Оставте комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Так же по теме

Дендропарк біля Кременчука відзначив 125-річний ювілей

Один з найбільш визначних природоохоронних об’єктів на території Глобинської