Степана Сінника 15 серпня: історія та традиції свята

103
нет комментариев
степан
Це свято за старим стилем відзначали 2 серпня. Зараз церква святкує те, що мощі святого апостола від 70-ти Стефана перенесли з Єрусалиму до Візантії У свята є і інші назви:
  • Степан;
  • Стефан;
  • Сіновал.

У цей день закінчувався покіс трави, люди збирали різні цілющі трави і давали коням напитися особливої води.

Стефан був не просто християнином, він походив з єврейської діаспори. Його вибрали одним з семи дияконів, які допомагали учням Христа. Але цими справами діяльність Стефана не обмежилась. Він взяв на себе обов’язки і проповідування в Єрусалимі слова Божого. Однак одна з промов викликала обурення і його звинуватили в богохульстві. Після — викликали в суд, де засудили до смертної кари. За однією з версій, суд був народним, натовп просто забив його камінням на смерть.Однак в обох випадках смерть його була мученицькою.

Традиції Степана Сінника

На Русі ім’я Стефана змінилося на Степан, а також він отримав прізвисько Сіновал. Адже саме в ці дні закінчували косити сіно. Косили останню траву, отаву, ту, яка відросла на вже скошених луках. Люди прибирали сухе сіно на закриті стодоли, щоб захистити його від дощу, адже вже починалася осінь. Це була важка робота, але працювати влітку було приємно, і селянські засіки заповнювалися новим урожаєм.

На Сінника збирали трави і квіти, робили Степанів вінок з квітів, які збирали всією сім’єю. Зазвичай в нього входило 12 трав: м’ята, божі слізки, пижма, конюшина, полин, ромашка та інші. Ще його називали «сонце з марева». Такий вінок приносили в хату і підвішували на покуті. Вважалося, що ці трави в вінку мають чарівні сили духу полів. Але сила ця спить, а щоб її розбудити, потрібно заварити декілька травинок. Тому, коли хтось хворів, відривали від віночка невеликий пучок і заварювали трави. Цим відваром поїли хворого. Вінок зберігав свої чудодійні сили до Іларіонова дня.

Був і ще один важливий обряд. Коней напували через срібло. Робили це, щоб тварини не хворіли, мали захист від порчі і різної нечисті. Спочатку конч купали в водоймі, а потім відводили до лісового джерела. У воду кидали срібну монету, зачерпували воду шапкою, в яку клали другу монету. З цієї шапки кінь і пив.

Після цього монетку, яка була в шапці, ховали в стайні під яслами. Робилося це для того, щоб кінь не боявся нечистої сили і став поступливішим. Так як срібло — цінний метал, то монети передавали від батька до сина. А якщо сім’я була забезпеченою, то замість монет використовували срібне сито. Через нього пропускали джерельну воду.

Джерело: znaj.ua

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее и нажмите Shift + Enter или нажмите здесь что бы сообщить нам.

Оставте комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Так же по теме

Сьогодні — Усікновіння голови Івана Предтечі. Чого не можна робити

11 вересня, православне свято Усікновення голови Іоанна Предтечі.