Кременчук вимагає контролю над дніпровським каскадом ГЕС

305
нет комментариев
av

Дніпро в Кременчуці тиждень чистимуть амфібією, про яку вже передавав КРЕМЕНЧУК TODAY, і скидатимуть більше води із водосховищ.

Про це сьогодні, 17 липня, повідомив головний еколог міста Олексій Федюн на засіданні депутатської комісії з питань екології.

— Лабораторний центр МОЗ щотижнево моніторить поверхневі води у Кременчуцькому водосховищі. По хімічним показникам відхилень там немає, окрім запаху. По бактеріологічним – знаємо, що на пляжах є відхилення – купання заборонено. Іде активне цвітіння синьо-зелених водоростей. Ми відправили відповідні телефонограми до міжвідомчої комісії, до відповідного держагентства України. Завдяки цьому з 11 липня змінили режими подачі води на Кременчуцькій ГЕС із 700 метрів кубічних за секунду до 1000 метрів кубічних за секунду. Але це захід короткостроковий, бо Кременчуцьке водосховище набирається тільки на 600 метрів кубічних за секунду. Тому є певна проблема – зараз ми зневоднимо Кременчуцьке водосховище. Короткостроково подача води на Кам’янське водосховище збільшена, вода стала більш проточна. На сьогодні немає того запаху, що був на початку місяця, — зазначив начальник відділу екології Кременчуцької міськради Олексій Федюн.

Також еколог озвучив пропозицію з порятунку ріки — впровадити більш жорсткий контроль із гранично-допустимих скидів фосфатів як для промислових підприємств, так і для комунальних (міськводоканалів), щоб була більш якісна очистка.

— Також варто регулювати подачу води на дніпровських каскадах. Вони були збудовані на початку 60-х років і з такою площею водосховищ виробляти таку мізерну частину енергії, не використання такого потенціалу цих водосховищ, це велика проблема у нашій країні. Є деякі програми науковців, які рекомендують повернути Дніпро у своє звичайне русло, відійти від використання цих ГЕС. Дніпро протікає на рівнинній місцевості. ГЕС актуальні для гірських річок, де є каскади. Ми регулюємо їх тільки наповненням водосховищ. Використання водних комбайнів короткостроково на рік-два вирішує проблему. Машина скошує водорості під корінь – сама коренева система залишається. Один раз провести скошення – не допоможе, його треба буде проводити періодично раз у 2-3 роки, — зазначив пан Федюн.

Учасники комісії зауважили, що ця проблема не локальна, це наслідки діяльності людей по всій Україні. На завершення обговорення цього питання, присутні вирішили у серпні разом з науковцями провести круглий стіл стосовно порятунку Дніпра. Також була пропозиція включати ці проблеми у програму стратегії розвитку міста і акцентувати на цьому питанні увагу більш детально, передає ОбластьОнлайн.

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее и нажмите Shift + Enter или нажмите здесь что бы сообщить нам.

Оставте комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Так же по теме

Кременчуцьку молодь запрошують до міжнародного конкурсу

Департамент екології та природних ресурсів Полтавської ОДА повідомляє