Голова кіберполіції України Сергій Демедюк в інтерв’ю УНІАН розповів про участь українських фахівців у міжнародних кіберопераціях і про злочинну діяльність шахраїв з в’язниць, про кремлівських хакерів і те, що приваблює українців в «чорному інтернеті».

Остання гучна справа кіберполіції – це затримання хакера Геннадія Капканова. Розкрийте трохи нюанси операції, як довго вона готувалася?

В нас була дуже тривала робота. Певний час вона була невдалою, бо Капканов сам по собі замкнута й непублічна людина. Він настільки опікувався своєю анонімізацією в Інтернеті (а ми могли його вирахувати лише так), що не розповсюджував інформацію про свої дії навіть серед близьких та друзів. Щоб уникнути переслідування, він змінював документи, місця проживання, його консультували й допомагали колишні працівники правоохоронної системи, і, можливо, чинні (зараз перевіряємо цю інформацію). Було дуже важко зафіксувати, де він.

Як думаєте, саме зі зміною документів йому також допомагали правоохоронці, чи самостійно десь купував паспорти?

Я поки не можу розповсюджувати такі відомості, оскільки йде досудове розслідування, ми все перевіряємо. Можу лише сказати, що у нього було достатньо коштів як для того, щоб самостійно купувати документи, так і щоб купувати, скажімо так, іншу свою індивідуальність. Напевно, він володів і знаннями щодо методів та способів здійснення оперативно-розшукової діяльності. Адже вже останні тижні перед затриманням ми за ним спостерігали і бачили, що він проводить контрспостережні й інші відповідні заходи: консультував свою маму, сестру та друзів, як себе поводити, за їхньої допомоги робив маневри перевірки. Він був дуже обізнаний у цій сфері.

Нагадаємо, мережа “Avalanche” функціонувала 7 років. До її ліквідації були задіяні правоохоронці 30 країн. 30 листопада 2016 року поліцейські провели міжнародну спецоперацію з ліквідації цієї кібермережі. Тоді у Полтаві правоохоронці затримали й організатора цієї злочинної діяльності – 33-річного полтавця Капканова.

1 грудня 2016 року Жовтневим районним судом м. Полтави було розглянуто клопотання представника Генеральної Прокуратури України про його арешт. У обранні саме такого запобіжного заходу суд відмовив, після чого підозрюваний зник із зали суду. Пізніше його було оголошено у міжнародний розшук.

Відповідно до українського законодавства, йому інкримінують причетність до вчинення кількох кримінальних правопорушень: ч. 3 ст. 209, за ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 342 та ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Капканова зрештою затримали 25 лютого в Києві. Суд призначив йому арешт на 60 днів.