Рівно три роки тому, 26 липня 2014 року, від рук підлих убивць загинув мер Кременчука Олег Бабаєв.

Його життя обірвали на самому злеті, йому було лише 48.

Вікіпедія називає Олега Бабаєва “українським політиком, підприємцем і футбольним функціонером”. Для кременжан же він назавжди залишиться Народним мером, який не лише мріяв, щоб Кременчук став найкращим містом України, але й щодня робив для цього все можливе.

Сьогодні, о 19:00, у сквері, що тепер носить ім’я Бабаєва, зберуться його рідні й друзі, колеги та знайомі, прості кременчужани, щоб вшанувати його  пам’ять, згадати, яким він був за життя. Поговорити про його мрії – ті, що здійснилися, ті, які ще здійсняться. І про ті, яким здійснитися вже ніколи не судилося…

* * *

Олег Бабаєв народився у Курську 21 жовтня 1965 року.  Там закінчив школу та вступив до Мінського вищого військово-політичного училища, яке з відзнакою закінчив у 1986 році. Далі 10 років служив у армії — на Далекому Сході, потім у Чехословацькій Соціалістичній Республіці.

Після виведення радянських військ з останньої був направлений у Київ, де на початку 1990-х набув українського громадянства.

Після розвалу СРСР Бабаєв залишив армію і пішов у бізнес. З 1998 року він приїхав до Кременчука, щоб очолити правління ПАТ «Кременчукм’ясо».

Здобув другу, економічну, вищу освіту у Київському національному університет імені Тараса Шевченка.

З 1999 року по 2007 рік був депутатом Кременчуцької міської ради. З листопада 2007 по лютий 2011 року — народний депутат України 6-го скликання від Блоку Ю. Тимошенко.

У 2010 році Бабаєва обрали міським головою Кременчука. Значну увагу Олег Бабаєв приділяв питанням благоустрою Кременчука, зокрема, озелененню міста й приведенню до ладу парків та скверів.  Він також займався відновленням електротранспорту міста, дбав про ремонти доріг, багато увагу приділяв медицині (саме при ньому почалися капітальні ремонти у лікарнях, купувалося нове обладнання – часто за особисті кошти Бабаєва).

Особлива увага також приділялася спорту, зокрема, муніціпальному футбольному клубу “Кремінь”.  Для нього з ініціативи (та частково за власні кошти)  збудовано стадіон “Кремінь-Арена”.

Під час Революції гідності Бабаєв насамперед намагався не допустити громадських конфліктів у Кременчуці, і, разом з тим, теж виступив проти режиму Януковича. 27 січня 2014 року на позачерговій сесії депутати на чолі з міським головою проголосували за  відставку Віктора Януковича, Віталія Захарченка, Миколи Азарова та інших державних керманичів, проведення позачергових виборів та скасування законів, що були прийняті 16 січня.

З початком АТО Бабаєв надавав відчутну фінансову допомогу нашим бійцям – за свої власні кошти купував бронежилети, форму, спорядження.

Вранці 26 липня 2014 року Бабаєв виїхав від свого будинку на автомобілі. На вул. Сумській він зупинився,  щоб викинути сміття. Коли повертався до машини, кілер випустив у нього три кулі, одна з яких спричинила миттєву смерть.

Попрощатися з Бабаєвим та провести його в останню путь прийшли десятки тисяч кременчужан, багато з яких не приховували сліз, адже вважали цю втрату своїм особистим горем…

* * *

Слідство дійшло  висновку, що замовником вбивства став Олександр Мельник – власник ТК “Візит”. З родиною Мельників у Бабаєва був давній конфлікт. Бабаєв намагався повернути телекомпанію у комунальну власність, а Мельник направляв інформаційну політику виключно на критику роботи міського голови. Конфлікт довгий час йшов у площині судових процесів, які потребували чималих коштів та виснажували бізнес Мельника.

На початку 2014 року суддя Автозаводського суду Олександр Лободенко виносить постанову про арешт майна ТК “Візит”.  11 лютого того ж року Лободенка вбивають біля власного будинку.

Числені свідки стверджують, що Бабаєв відразу був впевнений, що вбивство Лободенка замовив Мельник. Він також говорив друзям, що Мельник і його хотів би позбутися, та в Мельника не вистачить на це грошей. Але 26 липня постріли обірвали життя Бабаєва.

Слідство встановило, що таки Мельник замовив вбивство Бабаєва, як і Лободенка. Організував злочини колишній міліціонер Крижановський, а кілерами стали Куник та Пасічний. Наразі справа проти них розглядається судом присяжних Київського районного суду Полтави.