У Кременчуці палко обговорювали закон про мову

535
нет комментариев
19024805_765806456935387_307330212_o

8 червня в Міському Палаці культури представники Руху захисту української мови презентували  законопроект «5670» . Спікерами презентації стали голова Полтавської обласної філії ВО “Рух захисту української мови” Євген Янкевич та голова Кременчуцького осередку Ярослав Волошин.

Основною масою слухачів стали журналісти та громадські активісти, незважаючи на бурхливе обговорення події у соцмережах.

Спікери стверджували, що мовне питання – це перш за все питання національної безпеки.

Росія не могла б так легко окупувати Крим і частину Донбасу, якби упродовж 25 років незалежності там проводилася адекватна мовно-інформаційна політика, і ці регіони перебували б у цілісному українському просторі, а не в «русском мірє», – йшлося на зустрічі.

Як свідчать озвучені дані соціологів, мова прямо впливає на сприйняття пропаганди країни-агресора.

19024797_765806863602013_1492516126_o (1)

“Людей залякують дивними речами…”

Багато хто остерігається прийняття даного законопроекту через те, що їх в буквальному сенсі каратимуть за вживання іноземної мови. Мовляв, на кожному кутку будуть мовні патрульні, які штрафуватимуть мовнонепокірних.

 На всю Україну  буде 27 інспекторів. Тобто цим ми руйнуємо міф про те, що буде тотальне засилля якихось нишпорок, які будуть сидіти і гнобити і т.д. , – розвінчував міф Євген Янкевич. – Крім того, буде перехідний період, і, якщо люди все одно не будуть виконувати мовний закон, тоді будуть застосовуватися санкції.

Серед покарань – попередження і штрафи від 3400 до 8500 гривень в залежності від сфери, де відбулося правопорушення.

В країнах Балтії є громадяни, а є просто мешканці. Тобто людина, яка хоче стати громадянином, вчить державну мову. Так, буде адміністративна відповідальність, це нормальна європейська практика. Кримінальної відповідальності за недотримання вживання мови не буде.

Прикрим моментом під час  перебування представника Руху захисту української мови став інцидент після презентації в кав’ярні “Адажіо” на вулиці Першотравневій, коли офіціантка відмовилась говорити з клієнтами українською.

А я не знаю ваш язік, я не умєю, – відповіла дівчина.

Залишати запис у книзі скарг ані журналісти, ані активісти не стали, мотивуючи це тим, що з прийняттям законопроекту таке явище в сфері обслуговування громадян зникне. Щоправда, наступного разу журналісти цей факт не залишать поза увагою і будуть вирішувати це в судовому порядку.

19073199_765806866935346_1798888160_o

Американка вивчила мову за два місяці

Кажуть, що вивчити мову неможливо, дуже важко.. Розказую приклад з життя. Стоїть за мною в черзі за пиріжками в Полтаві дівчина, схожа на кореянку, і дуже гарно розмовляє українською. Я подякував їй за красиву мову… Виявилось, що вона америнка Дженіфер з корпусу Миру, яка вивчила українську мову за два місяці. Інша ситуація, коли прокидається, наприклад, держслужбовець, чистить зуби, планує свій день, говорить, що любить Україну і при цьому спілкується мовою-агресора. Тут уже виникають питання, – розповідає Янкевич.

Премії за красиву мову

А от за красиву мову в Полтаві навіть можуть преміювати. Так, представники Руху захисту української мови можуть дати пару сотню гривень тим, хто гарно говорить українською. Щоправда, коли біля тебе опиняться мовні спонсори, передбачити важко.

Коли приймуть закон?

За прогнозами Євгена Янкевича, прийняття законопроекту відбудеться за цієї каденції Верховної ради і після парламентських канікул. Орієнтовно, це вересень-жовтень.

 

 Так,у  законі є певні прогалини. Це громадський законопроект. Як бачите, ми його обговорюємо в різних містах і кожен може долучитися до його розробки. Для цього достатньо написати у Рух захисту української мови, Полтавське представництво або до Освітня асамблея Кременчук, – розповів Янкевич.

Що зміниться з прийняттям закону (роз’яснення Тараса Шамайди, координатора Руху «Простір свободи», одного з активістів-розробників законопроекту)

Кожен українець нарешті зможе гарантовано отримати інформацію та послуги українською мовою. При цьому права на отримання такої інформації та послуг іншими мовами також забезпечуються у всіх ситуаціях, де це можливо технічно і є згода клієнта і надавача послуг.

Окрім європейського досвіду і української Конституції законопроект спирається на рішення Конституційного Суду № 10-рп/1999, Концепцію державної мовної політики, затверджену Указом Президента України № 161/2010 та Висновок Венеційської Комісії (CDL-AD(2011)047, пара. 41-42). Всі ці документи спонукають посилити роль державної мови в суспільному житті.

Отже, що передбачає законопроект:

• Статус української мови як єдиної державної і офіційної мови в Україні проголошується невід’ємним елементом конституційного ладу.

• Закон не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.

• Громадяни України мають володіти державною мовою як мовою громадянства. Певний рівень володіння українською мовою стане обов’язковою передумовою для набуття українського громадянства.

• Закон зобов’яже вільно володіти державною мовою на рівні, достатньому для виконання посадових обов’язків, усіх державних службовців, депутатів та урядовців усіх рівнів, дипломатів, суддів, адвокатів, нотаріусів, офіцерів-контрактників Збройних сил, правоохоронців, педагогічних та науково-педагогічних працівників, медпрацівників державних та комунальних медичних закладів, посадовців державних і комунальних підприємств, установ та організацій.

• Державна мова стане мовою засідань, заходів, робочого спілкування, нормативно-правових актів, діловодства та документообігу в органах влади та самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях. Якщо організатор проводить захід іншою мовою, він має забезпечити переклад на українську на вимогу хоча б одного учасника.

• Українська мова є мовою судочинства і правової допомоги, але у визначеному процесуальними кодексами порядку можуть використовуватися й інші мови.

• Державна мова є мовою Збройних сил та інших військових формувань.

• Поліція та інші органи правопорядку мають послуговуватися українською, але можуть спілкуватися іншою мовою з людьми, які не розуміють української.

• Митники й прикордонники мають спілкуватися з громадянами України при перетині кордону українською, але з іноземцями можуть говорити й іншими мовами.

• Кожен громадянин отримає право на освіту державною мовою в навчальних закладах усіх рівнів. Державна мова стане мовою навчально-виховного процесу в усіх навчальних закладах, але в тих садочках і школах, де навчання ведеться мовами меншин, мова відповідної меншини й далі використовуватиметься поряд із державною. У вищих навчальних закладах навчання вестиметься державною мовою, але окремі предмети можуть викладатися англійською чи іншими мовами ЄС. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюватиметься українською. Позашкільна, професійно-технічна, післядипломна освіта мають здійснюватися українською мовою.

• Видання наукових праць і статей та захист дисертацій відбуватимуться українською або однією з офіційних мов ЄС.

• Культурно-мистецькі, видовищні та спортивні заходи відбуваються українською мовою, але передбачено винятки для захисту прав національних меншин чи творчого задуму автора. Ведення заходів відбувається (або перекладається) українською. Закон не регулює мову пісень та інших музичних творів.

• Українські фільми мають розповсюджуватися та демонструватися в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною українською мовою, а іноземні фільми – дубльовані або озвучені українською. Кінотеатри можуть показувати фільми мовою оригіналу з українськими субтитрами, але не більше 10% сеансів.

• Теле- і радіопрограми мають транслюватися українською мовою. Іншомовні передачі мають озвучуватися або дублюватися українською, під час прямої трансляції має забезпечуватися переклад українською мовою учасників, які послуговуються іншими мовами. Це не стосується пісень (за винятком квот на українські пісні на радіо). Для потреб національних меншин, іноземної аудиторії чи з освітньою метою загальнонаціональні мовники можуть здійснювати іншими мовами 10% добового мовлення, регіональні та місцеві мовники – 20%, державне іномовлення України – 60%.

• Друковані видання видаватимуться українською мовою, але паралельно за бажанням власників можуть мати й інші мовні версії. В окремих випадках преса може видаватися мовами ЄС.

• Так само українською або в кількох мовних версіях видаватимуться і книги. Без української версії зможе видаватися література для нацменшин за бюджетний кошт, словники, а також інші видання, перелік яких буде визначено додатково. Книги українською мовою мають становити не менше 50% асортименту книгарень.

• Програмне забезпечення з користувацьким інтерфейсом, в тому числі встановлене на товарах, що реалізується в Україні, повинне мати повноцінний користувацький інтерфейс державною мовою. Це саме стосується органів влади, державних і комунальних підприємств, навчальних закладів. Якщо потрібних програм з українським інтерфейсом не існує, на час до їх створення та закупівлі можна використовувати інтерфейс однією з мов ЄС.

• Інтернет-представництва органів влади, державних і комунальних організацій, зареєстрованих в Україні ЗМІ, а також підприємств, що займаються інтернет-торгівлею, виконуються державною мовою. При цьому кількість версій цих сайтів іншими мовами не обмежується.

• Вся текстова та аудіовізуальна інформація для загального ознайомлення, таблички, вивіски, оголошення виконуються українською мовою і можуть дублюватися іншими мовами.

• Українська мова є мовою обслуговування споживачів. Кожен має право на отримання інформації про товари та послуги українською. Це стосується також маркування товарів та інструкцій з користування. Будь-яка інформація може дублюватися й іншими мовами. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для сторін. Подібні правила діятимуть у сфері охорони здоров’я.

• Мовою реклами буде українська мова.

• Державною мовою виготовлятиметься технічна та проектна документація.

• На транспорті інформація для пасажирів надаватиметься українською і може дублюватися англійською, а в міжнародному сполучення – також мовою відповідної країни.

• Власні імена, географічні назви та назви об’єктів топоніміки подаються державною мовою.

Стандарти української мови і методики перевірки рівня володіння нею затверджуватиме Національна комісія зі стандартів державної мови – колегіальний орган з 9 осіб, що делегуватимуться різними міністерствами й академічними інституціями.

Зокрема, комісія затверджуватиме Правопис української мови та зміни до нього, стандарти української термінології, стандарти транскрибування і транслітерації, стандарти української мови жестів. Комісія також визначатиме вимоги до рівнів володіння українською мовою для набуття громадянства і для призначення на посади, на яких володіння державною мовою є обов’язковим (для різних типів посад чи занять можуть вимагатися різні рівні володіння мовою).

Розробкою посібників та організацією іспитів для цих людей займатиметься Центр української мови. Перше складання іспиту на рівень володіння українською мовою для громадян України, які забажають це зробити, буде безкоштовним, а успішне проходження іспиту підтверджуватиметься державним сертифікатом, що діє безстроково.

Такий сертифікат знадобиться для призначення на посаду чи збереження на посаді державним службовцям і всім посадовим та службовим особам державних і комунальних структур, урядовцям і депутатам усіх рівнів. Бажаючі підвищити рівень володіння і мовою і отримати про це запис у сертифікаті можуть перескладати іспит скільки завгодно разів. Робити можна не частіше як раз на півроку.

Уряд призначатиме спеціального Уповноваженого з захисту державної мови. Уповноваженому підпорядковуються мовні інспектори, обрані на конкурсних засадах з числа філологів та правників. Їх лише 27 на всю Україну, і лише вони зможуть накладати штраф на порушників.

Тож розмови про тотальні перевірки і «мовні патрулі» – чиста фантазія. Значно гірше було б, якби контрольні функції покладалися на звичайну поліцію.

Мовні інспектори – не українське ноу-хау, вони є у Франції, Латвії та інших країнах.

Що стосується розміру штрафів, то вони – відчутні – від 3.400 до 8.500 гривень залежно від сфери, в якій відбувається порушення. Повторне протягом року порушення призведе до штрафу від 6.800 до 11.900 гривень і позбавлення права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю.

Передбачено і кримінальну відповідальність, яка настане лише у разі публічного приниження чи зневажання державної мови. Відповідне доповнення пропонується внести до статті 338 Кримінального Кодексу, яка зараз передбачає великий штраф і навіть позбавлення волі на строк до трьох років за публічну наругу над Державним Прапором, Гербом та Гімном України.

Загалом перехідні положення законопроекту передбачають зміни до 51 чинного Закону, і, звичайно, скасування закону Ківалова-Колесніченка.

Адаптаційний період

Закон «Про державну мову» набуде чинності через 2 місяці після опублікування, однак найбільш важливі його норми почнуть діяти пізніше:

– про державну мову на телебаченні, радіомовленні, транспорті, в науці, рекламі, інформації про товари та послуги – через шість місяців;

– в культурі, пресі, електронних інформаційних системах, проектній та технічній документації, охороні здоров’я – через рік;

– щодо обов’язкового володіння державною мовою, а також щодо мови книговидання і книгорозповсюдження – через 2 роки;

– в освіті – з 1 вересня, року, наступного після року набуття чинності законом (тобто з 1 вересня 2018 року, якщо закон приймуть і оприлюднять до жовтня 2017).

Такі перехідні періоди є достатньо стислими, щоб закон не намагалися ревізувати чи ігнорувати, і водночас достатньо тривалими, щоб держава, громадяни та бізнес підготувалися до виконання вимог закону.

Тетяна Хвильова

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее и нажмите Shift + Enter или нажмите здесь что бы сообщить нам.

Leave a Reply

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may also like

14 жовтня у Кременчуці стартують курси української мови

14 жовтня, о 15:00, в малій залі міського