Кременчуцьке море зміліло на сім метрів

1051
нет комментариев
na-comu-misci-kolys-buv-lis-foto-sergiy-krynycya.12

Понад півстоліття тому Дніпро вшир сягав не більше 300 метрів, пронизаний чисельними притоками, обтікав острівці, розділявся надвоє та знову з’єднувався. Саме такі зображення річки з висоти пташиного польоту можна побачити на старих картах. На берегах, острівцях та вздовж приток височіли села, широкі пасовиська для тварин, густі ліси та навіть заводи. Одного дня всю цю красу принесли в жертву… енергетичному потенціалу.

Три області, десяток районів, 212 населених пунктів, долі 133 тисяч людей – цього не пошкодувало тодішнє керівництво задля гідроелектростанцій, більшість із яких сьогодні не працює.

Водосховище створювали насамперед задля стрімкого розвитку енергетики на теренах тогочасного СРСР. За розрахунками проектувальників, область мала стати повністю енергетично незалежною. Тоді це коштувало природо-ресурсних втрат.

Однак позиція сучасних науковців кардинально протилежна. Сьогодні ГЕС приносять менше прибутку, ніж коштує їхнє утримання, а зміна русла Дніпра із проточного на застояний призвела до загибелі цілих видів риб, птахів і рослин. Нещодавно сталася аварія на Чигиринській дамбі на річці Тясмин, яка зараз в аварійному стані.

Однак історія чомусь не вчить нас: на Заході України активно просувають ідеї зі створення нових каскадів водосховищ, а втрати флори та фауни не зупиняють проектувальників лобіювати ці ідеї.

– Зі створенням Кременчуцького водосховища значно погіршився стан екосистеми. Негативні зміни відбулися в іхтіофауні: частина риби мігрувала або взагалі зникла. Це осетрові, стерлядь, білизна, судак, чехоня та інші. Водночас збільшилася кількість риби, нетипової для дніпровського середовища: плітка, карась, короп, риба-голка. Зникнення островів, де гніздилися птахи, призвело до міграції та зникнення куликів, деяких видів качок, мартинів… Щоправда, останні пристосовуються до умов – і гніздяться просто на бетоні на дамбі. Натомість бачимо розвиток “морських тенденцій” – з’явилося більше бакланів. Ці птахи здатні пірнати на глибину до 6 метрів за рибою. Це також негативно впливає на її кількість у водоймі. Ситуація на водосховищі людей, на жаль, нічому не вчить. Все у природі пов’язане. Тому штучна зміна екосистеми негативно впливає не лише на флору та фауну, а і на життя людей, – каже Максим Гаврилюк, кандидат біологічних наук.

Рівень дна у Дніпрі щороку стає меншим у глибині. Але після Чорнобильської трагедії на дні водоймища містяться залишки радіонуклідів, і відкривати їх – небезпечно для життя черкасців. Клопоту додають забудови берегової лінії та штучні насипи, які за законом заборонені ближче ніж на 100 метрів до води. Все це впливає на русло річки. Але не все так погано, надія є – переконують вчені.

– Мій рід із села Андрусівка – трохи нижче Чигирина – це село повністю затоплене. Внаслідок розбудови водосховища зникло близько 10 видів флори північних видів. Ви бачите, як зараз цвіте вода? Це наслідки непроточності річки, накопичення на дні органіки. Відбувається водна абразія – розмивання берегів, островів. Це також впливає на глибину дна. Якщо на початку створення Кременчуцького водосховища вона була 22 метри, то сьогодні 15 (тобто, зміліло на 7 м – КТ). Існує думка, якщо ми відновимо ГЕС, то зможемо компенсувати витрати і здобути енергетичну автономію. Зараз активно цю ідею просувають у Канівському районі. На мою думку, вона є хибною, адже насправді це втрати посівних площ, може піднятися рівень води, або навпаки у людей в селах зникне вода в криницях. Є альтернативні джерела енергії – сонячна чи вітряна. Гідроенергетика також має розвиватися. Є сенс у мікро-ГЕС. Радіонуклідні ж залишки на дні Дніпра суттєвої небезпеки не несуть – ми ловимо і їмо рибу з водойми, все гаразд. Переконаний, що при правильному відновленні русла річки ці ділянки заростуть бур’яном – і це вже не буде проблемою, – каже кандидат біологічних наук Володимир Конограй.

Років за 20 перед нами постане вибір – спустити воду у водосховищі й відновлювати довго й дорого природне русло річки та “нові” землі, які з’являться, чи залишити все як є. В такому разі мине років п’ятдесят – і замість дніпровських пляжів матимемо брудне, смердюче болото. Виправляти чужі помилки – завжди непросто, але це варто зробити заради майбутнього рідного краю.

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее и нажмите Shift + Enter или нажмите здесь что бы сообщить нам.

Оставте комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Так же по теме

Біля Кременчука відбувається чергова екокатастрофа

Тільки вчора КРЕМЕНЧУК TODAY повідомляв про те, що