Загибель гендиректора «Луганськобленерго» Полякова у 2000 році – не єдиний випадок загадкових смертей, пов‘язаних з бізнес-імперією олігарха.

Після публікації «Константина Жеваго снова обвиняют в убийстве» до редакції звернулися кілька читачів. Теми всіх звернень зводились до одного: «ми розуміємо, що він – олігарх, і що такі мільярди чесним шляхом не заробиш. Але щоб вбивство? Ви не перебільшуєте?».

Ні, ми не перебільшуємо. Звичайно, назвати Жеваго вбивцею прямо нам не дозволяє закон. Адже суду не було. Але що відомо достеменно – саме дії Жеваго призвели до смерті людини.

Але розповімо все по порядку і детальніше.

У 2000 році директор Луганськобленерго помер після бесіди з Жеваго

Оперативний контроль над «Луганськобленерго» Жеваго встановив ще 1998 році, купивши 35% акцій на приватизаційному конкурсі. Підприємство було обтяжене боргами перед бюджетом та постачальниками електроенергії. Що зробив Жеваго? Він створив посередника, який почав збирати платежі з найбільших споживачів електроенергії – Алчевського меткомбінату, сєвєродонецького «Азоту», Лисичанського нафтопереробного заводу.

Борги «Луганськобленерго» продовжували рости як снігова куля, і в якийсь момент губернатор Олександр Єфремов зрозумів, що новий власник – Жеваго – веде справу до банкрутства.

І почалася справжня війна за активи цієї енергетичної компанії. Ось як про неї пише журнал «Форбс.Україна»:

«Взимку 2000-2001-го за контроль над компанією розгорілася справжня війна. Луганські міліціонери виїжджали на розмінування будівлі (ніякої вибухівки вони, зрозуміло, не знайшли). Ставленик Жеваго Володимир Курбацький з подачі Фонду держмайна був зміщений з поста голови правління.
Жеваго в оточенні кількох охоронців приїхав розбиратися з новим керівником – Михайлом Поляковим.
«Коли я увійшов до кабінету, стояла гробова тиша, – згадує колишній народний депутат Микола Песоцький. – На моє німе запитання Михайло відповів: «Бачиш, розбираємося». І дав зрозуміти – «не до тебе зараз».

Після чотиригодинної розмови Поляков помер від інфаркту.

Зберегти контроль над компанією Жеваго не вдалося. В ході реструктуризації обленерго електромережі викупив Укрсоцбанк, що належав тоді нинішньому главі СБУ Валерію Хорошковському».

Але повернемося до тієї самої розмови, в результаті якої помер Поляков. Одні джерела повідомляли, що вона тривала дві з половиною години, інші – що чотири. Та результат залишається тим самим, людина померла.

За фактом було порушено кримінальну справу.

Спеціальна комісія, створена комітетом з охорони праці, визнала народного депутата Костянтина Жеваго і його колег винуватцями смерті виконуючого обов’язки голови правління «Луганськобленерго» Михайла Полякова, яка настала 8 грудня. Про це повідомили «Українські Новини».

Також прес-служба Луганської адміністрації, спираючись на висновки комісії заявила: «Костянтин Жеваго, Ігор Фрунзе, Володимир Курбацький психологічно впливали на Полякова, що викликало у нього нервово-психологічні, емоційні перевантаження, які призвели до раптового погіршення стану його здоров’я, смерті».
Керівник прес-служби Родіон Мірошник сказав, що на підставі висновку комісії прокуратура може пред’явити Жеваго звинувачення у вбивстві. «Це цілком офіційний документ, висновки експертів, які розглядали обставини загибелі», – сказав Мірошник.

Луганська обласна прокуратура справді порушила кримінальну справу за статтею 98 Кримінального кодексу «Вбивство з необережності». Ще одну справу розслідували за фактом незаконного захоплення Жеваго і його колегами адміністративної будівлі «Луганськобленерго».

Оскільки у справі фігурував народний депутат, її забрала на розслідування Генеральна Прокуратура. Там навіть підготували подання про позбавлення Жеваго депутатської недоторканності, але з часом справу успішно «поховали».

Після загибелі у 2002 році директора  Київського суднобудівного заводу Жеваго став контролювати підприємство

Інший випадок не настільки очевидний, як з Поляковим, але теж викликав певні чутки і версії. Стосується він боротьби за АТ «Київський судно-будівельно-судноремонтний завод».

Як випливає з міліцейських довідок, рано вранці 26 лютого 2002 року у Васильківський міськвідділ міліції з проханням про допомогу звернулася дружина президента АТ «Київський суднобудівельно-судноремонтний завод» Віктора Іонова.

Жінка розповіла, що близько третьої години ночі на дачу в селі Хлепча, де вони з чоловіком відпочивали, увірвалися двоє невідомих. По-звірячому побивши господаря, вони забрали тисячу доларів США, 300 гривень, документи на легковий автомобіль і зникли. Віктор Іонов був терміново доставлений в Київську лікарню № 17, головлікар якої Микола Дьомін розповів, що у потерпілого виявили черепно-мозкову травму, переломи ребер, розрив селезінки. Він був прооперований, проте, незважаючи на всі зусилля лікарів, через кілька днів помер.

І хоча на перший погляд 57-річний президент АТ «Київський суднобудівельно-судноремонтний завод» був жертвою «банального» пограбування, після його смерті завод дивним чином швидко відійшов Жеваго. За життя ж директор тримав 60% акцій свого ВАТ. Переляканий смертю батька, син Олексій, врешті-решт, здався Жеваго, не витримавши спроб силового захоплення, шквалу судових рішень і подвійних реєстрів. Смерть Іонова, надто вчасно забитого якимись бомжами на власній дачі, викликала чимало запитань у правоохоронців. Однак як у випадку з Поляковим була спущена на гальма.

Рідні племінниці Жеваго змушені танцювати в нічних клубах

Завершимо ж цю публікацію нагадування про ще одну історію, яка дуже добре характеризує Жеваго як людину. Її розповіла сестра Жеваго Аліна Здетовецька, яка зараз проживає в Росії. Після смерті батька Жеваго з братом не лише позбавили її законної частки у величезному спадку, але навіть не повідомили, де він похований.

Ось розповідь сестри олігарха:

«Мій батько Жеваго Валентин Олександрович був громадянином України, помер 5 квітня 2005 року у Цюріху, Швейцарія. Мало хто знає, що Валентин Олександрович протягом 8-ми років працював начальником золотодобувного рудника в селищі Іультин Магаданської області РРФСР (1970 -1978). У той час на руднику працювали політичні і кримінальні ув’язнені – звідси його зв’язки по всьому світу.

Для мене було шоком, що від мене приховали факт смерті батька. Дізналася про смерть через місяць, тож на похороні не була. Влітку 2005 року я була в Україні і зайшла до тітки Люди (сестри батька – Людмили Олександрівни). Попросила сказати мені, де похований батько. Вона сказала, що запитає у братів (Кості й Олега) або Раїси Максимівни (друга дружина батька), чи можна мені приїхати на могилу. Приїхати не дозволили, і я до сих пір не була у нього на могилі. Друга сім’я батька – Раїса Максимівна, Олег і Костя завжди дистанціювалися від інших родичів, не хотіли спілкуватися. І з часом до них зверталися тільки в крайніх випадках.

Мене завжди обурювала безмежна жадібність моїх родичів-олігархів. Останні роки батько скаржився на постійний тиск з їх боку, і часто виїжджав на дачу в Конча-Заспу чи в Швейцарію. Під час одного з таких заслань важко захворіли внучки тітки Люди (сестри батька). І щоб оплатити їх лікування, вона продала 3-кімнатну квартиру й переїхала в однокімнатну. Дівчатам довелося кинути навчання. Про подальшу їхню долю важко говорити – рідні племінниці олігарха Костянтина Жеваго танцюють у нічному барі в Туреччині…».

За матеріалами “AVтограф”

Читайте також:

Задолжавший кучу денег Жеваго поднялся на 10 пунктов в рейтинге богачей

Жеваго визнаний найгіршим серед депутатів-мажоритарників

Кому війна, а кому… Як Жеваго будує бізнес на крові

КрАЗовцы: Жеваго нас предал и продал, как скотину

Японська афера Жеваго

Как Жеваго выводил деньги из банка «Финансы и Кредит»