Олігарх Жеваго ніколи не був українським патріотом, та й з якого дива?  Він народився у Росії, а з Україною його завжди пов’язувала лише можливість мільярдних заробітків. Задарма добуваючи природні копалини та добиваючи до ручки прихватизовані українські заводи, він виводив прибутки за кордон, створюючи десятки офшорних підприємств. Для досягнення своїх цілей, як пише AVтограф, він ніколи не обирав засоби. І це особливо чітко проявилося з перших днів російської агресії.

Афера: перепродаж кугуарів

Війна на Сході стала для Жеваго чудовим засобом додаткового збагачення і не більше того. Однією з перших афер олігарха стали продажі українським військовим броньованих автомобілів «Кугуар».

Спочатку «Кугуари» видавалися ледь не за власну військову розробку КрАЗу, хоча єдине, що робили з «Кугуарами» на жевагівському заводі – це фарбували та встановлювали колеса «Росава». Будь-який автомобіліст знає, що «Росава» виробляє одну з найгірших автогум у світі, але її вибір легко пояснюється, адже цей завод теж належить Жеваго.

Самі Кугуари вже багато років виготовлялися в Об’єднаних Арабських Еміратах на спільному з канадцями підприємстві «Streit Group».

Це підприємство спеціалізується на бронюванні існуючих автомобільних шасі. І їх призначення – безпечне перевезення віп-осіб, проведення поліцейських, пошукових і рятувальних операцій. Щодо військових дій, то автомобілі, які бронюються «Streit Group», призначені для перевезення військових у зоні бойових дій, але жодним чином не як повноцінна бойова техніка.

Українські бійці це зрозуміли, коли опробували їх в бойових умовах. Ходова занадто слабка, вона не витримувала польових умов, а вибагливий двигун потребував лише високоякісного пального.

Всі недоліки «Кугуарів» швидко стали відомими завдяки волонтерам. Наприклад, відомий волонтер Мочанов детально розписав усі їх, не залишивши місця для жодного доброго слова про використання «Кугуарів» у зоні АТО.

Та все це не завадило Жеваго продати Нацгвардії, армії та прикордонникам солідну партію цих автомобілів. Кажуть, що на кожному з них він, як посередник, наварював не менше мільйона.

І тут є питання не лише до совісті Жеваго, але й до військової прокуратури та уряду. Адже ніхто не заважав купувати бронеавтомобілі напряму в Еміратах, минаючи посередництво олігарха.

Саботаж: зриви поставок

Нема чим похвалитися Жеваго і стосовно продажу армії «старих добрих КрАЗів». Цей вантажний автомобіль завдяки простоті конструкції справді незамінний при використанні у бойових діях. Він невибагливий, практично всеядний до пального, а особливість конструкції кабіни часто захищає водія від підриву на мінах.

Та все це було б добре, якби бійцям поставлялися автомобілі якісні й поставлялися вчасно. Адже за період свого володіння автомобільним заводом Жеваго розвалив там все, що можна. І те, що там ще хоч якось щось випускається, тримається виключно на ентузіастах та патріотах заводу, які вже мають солідний вік. А коли ці ветерани остаточно вийдуть на пенсію, на заводі нікому буде працювати. Бо про молодих спеціалістів олігарх не думає. Чого варте лише бажання продати гуртожиток для працівників разом із мешканцями.

Як відомо, нещодавно суд оштрафував КрАЗ за зрив поставок в армію. Відомий волонтер і журналіст Бірюков ще раніше прямо звинувачував керівництво заводу в тому, що через них було зірвано формування кількох військових з’єднань.

Зрада: співпраця з агресором

Очевидно, що у Жеваго не будуть перейматися, як і на чому воюють наші хлопці, бо, зриваючи поставки в Українську армію, не забували акуратно виконувати замовлення для армії єгипетської і навіть для… своїх дилерів у Росії.
Так-так, не дивуйтеся. Це лише офіційно завод заявляє, що з 2015 року припинив співпрацю з країною-агресором.
Насправді, для автомобілів продовжували купувати (через посередників у Прибалтиці) двигуни Ярославського заводу. А для покупців у Росії – поставляти готові вантажівки.

Це підтвердили у своєму розслідуванні журналісти полтавського сайту «Полтава365.сом». На підтвердження співпраці з росіянами там навіть виклали скан Свідоцтва про право реалізації КрАЗів та запчастин на нього, виданий ООО «РусКрАЗ» (м. Москва). Свідоцтво, дійсне до 31 грудня 2016 року, підписане гендиректором АвтоКрАЗу.
Офіційні дилери ПАТ «АвтоКрАЗ» охоплюють Москву, Ярославль, Республіку Комі, Нижній Новгород, Перм, Ростовську область, Єкатеринбург, Челябінськ, Красноярськ, Новокузнецьк та Іркутськ.

При цьому, в минулому році делегація ПАТ «АвтоКрАЗ» офіційно відвідала Російську Федерацію. У прес-службі ПАТ «АвтоКрАЗ» на запит журналістів видання стосовно торгівлі підприємства з Росією, відповіли, що це конфіденційна інформація.

Цинізм: благодійність за чужі гроші

Важливо знати: за три роки бойових дій на Сході Жеваго не спромігся подарувати або передати армії ЖОДНОГО автомобіля в якості допомоги. За кожен заплатили прості українці – з коштів, які збиралися людьми для армії та зі щомісячних податків.

У Жеваго, щоправда, люблять розповідати про його Благодійний фонд, який начебто чимось допомагає армії. Про те, яким чином працює цей фонд, добре свідчить така ілюстрація. У 2015 році у Жеваго отримали японський грант у розмірі 100 000 доларів США . Цей грант під назвою «Кусаноне» щорічно виділяється благодійним неприбутковим організаціям для задоволення різноманітних потреб країн, що перебувають у стані розвитку.
Так от, за ці гроші Фонд провів заміну вікон у кількох школах на виборчому окрузі Жеваго. При цьому жодного слова про походження коштів людям не сказали – все було подано, як благодійна турбота олігарха про виборців.

Ще приклад. У 2016 році цей самий фонд влаштував аукціон «невиданої щедрості» у селах виборчого округу Жеваго. Тим, хто потребував соціальної допомоги, видали продуктові набори вартістю… 30 грн. кожен. Ці набори селяни тоді назвали кістками зі столу олігарха і зовсім не погрішили проти істини.

Взагалі, про ставлення Жеваго до простих людей можна писати окрему статтю. Наприклад, про те, як у родини з Єристівки відібрали приватний будинок з господарчими будівлями та чималою земельною ділянкою, натомість вручивши…. однокімнатну (!) квартиру в Горішніх Плавнях. Вдумайтеся – замість приватного будинку з двором, садом і городом – однокімнатну будку! А в Жеваго це все ще й подали як приклад турботи про людей, які відселяються з територій видобування залізної руди…

Тероризм: мільярди на ремонт техніки луганських бойовиків

Та повернемося до основної теми статті – того, як свій бізнес Жеваго будує на крові.

Про те, що жевагівський банк «Фінанси та Кредит» був штучно доведений до банкрутства, знають всі. Ми нагадаємо лише один епізод – про те, як Жеваго вивів з банку пів мільярда гривень до так званої Луганської народної республіки. Мова йде про вагонобудівний завод у Стаханові, який належить Жеваго.

У 2014 році підприємство опинилося на підконтрольній терористам території т.з. ЛНР. Завод почав занепадати і в травні 2015 року зупинився. Ось-ось його обладнання збиралися вивезти в Росію, а все інше – порізати на металобрухт.

Але раптом сталося диво, — розповідають у громадській організації «Національне благо України», яка досліджує діяльність олігарха Жеваго.

Уже в листопаді 2015 року основні цехи знову приступили до роботи. 350 трудівників повернулися до верстатів. Ось тільки профіль продукції змінився. Тепер завод в основному займається ремонтом, але зовсім не вагонів, а танків, САУ та іншого необхідного молодій «республіці» добра!

Хто ж став несподіваним кредитором підприємства?

Слідчі Генеральної Прокуратури встановили, що жевагівський банк «Фінанси і Кредит» протягом 2015 року всупереч забороні (він був віднесений до розряду неплатоспроможних) роздав більше 5,5 мільярда гривень кредитів підприємствам, пов’язаним з олігархом. 404 мільйони гривень були видані ПАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» та 85,1 мільйона гривень ТОВ «Торговий дім Вагонзавод».

Наведені вище приклади засвідчують не лише патологічну жадібність олігарха Жеваго. Вони показують, що заради грошей він готовий абсолютно на все. Свого часу він відсудив частку батьківського спадку у власної сестри, кинувши її з дітьми фактично злидарювати. Потроху, але жорстко відкинув від сімейного бізнесу рідного брата. Що вже говорити про мільйони простих українців, якщо таке ставлення до рідних людей?

То як же так, запитає читач? Чому ж він досі не сидить, цей Жеваго?

А не сидить тому, що має мандат народного депутата (а обирали його, до речі, прості українці, взявши продуктові набори по 30 грн. та ще по сотні чи дві гривень під виборчими дільницями). Не сидить тому, що гроші спрямовує не на розвиток прихватизованих підприємств, а на «договорняки» з прокурорами і суддями.

А не сидить з тієї ж причини, що й інші олігархи, які звикли будувати свій бізнес на крові. Хочеться сподіватися – прийде час, і кожен отримає по заслугах.