Відміняти стипендію чи ні? Що чекати студентам від нової реформи

551
нет комментариев
торт
Останні тижні в соцмережах та медіапросторі точились запеклі дискусії, викликані рекомендаціями Міністерства фінансів щодо відміни стипендій. «Громадське радіо» спробувало розібратися в проблемі.

Останні тижні в українських соцмережах та медіапросторі точились запеклі дискусії, викликані рекомендаціями Міністерства фінансів щодо відміни стипендій. Мінфін направив у Міністерство освіти звернення, в якому йшлось про доцільність скасування академічних стипендій як таких, і пропонував залишити лише соціальні – для пільгових категорій.

Нещодавно відбулась зустріч студентів з освітянами, під час якої обговорили можливі зміни. Домовились, що скасовувати нічого не будуть, однак важливі реформи стипендійної системи, ймовірно, таки проведуть.

Забрати

Найгостріша реакція на новину про можливе скасування стипендій, логічно, була в самих студентів. Практично одразу після оприлюднення такої інформації в соціальних мережах почали з’являтись обурливі коментарі молоді та їхніх батьків – мовляв, Мінфін хоче забрати в дітей законні гроші, нас знову обкрадають, краще позбавити зарплати авторів такої ідеї і т.д. Дехто навіть закликав виходити на вуличні протести.

Усі ображені новиною про можливе скасування стипендій накинулись передусім на Міністерство фінансів – але чи справедливо? Не зовсім. Насправді Мінфін не має права ні скасовувати, ні назначати стипендії – і це ключовий фактор, який треба брати до уваги.

Зараз відомство формує план бюджету на 2017 рік й для різних структур виділяє певний ліміт коштів. Для МОН була виділена сума, якою там вправі розпоряджається самостійно – тобто самі освітяни будуть вирішувати, куди скерувати отримані кошти. Також в Міносвіти надіслали лист з рекомендаціями, яким чином можна оптимізувати видатки. Поміж інших порад йшлось і про можливе скасування академічних стипендій. Якраз це й розійшлось по медіа і викликало найбільший резонанс.

«Зараз питання стипендій залишилось на рівні 25-річної давнини. Стипендія не стимулює, це просто виплата, яку отримують майже усі, – пояснив заступник міністра фінансів Сергій Марченк. Ми це питання підняли і сказали МОН, що варто сформувати якісь ідеї щодо реформ. Нам здається, що стипендія має бути розділена на дві складові. Перша – соціальна, тобто для незахищених верств населення. Тут ми навіть готові розмовляти про виділення більшої суми. Друга складова – академічна. Її отримують всі ті, хто має бал 4 і вище, і це насправді ні до чого не мотивує. Не йдеться про те, щоб забрати стипендії. Ми просто пропонуємо переглянути стипендійну політику, бо вона зараз не є оптимальною. Мінфін тут виступає подразником, щоб, нарешті, зрушити ці питання з місця. Самі собою вони не вирішаться».

Позицію Міністерства фінансів підтримує Тимофій Мілованов, президент Київської школи економіки та професор Піттсбурзького університету в США. «Зараз Мінфін намагається зменшити видатки. Їм потрібно збалансувати бюджет, і якщо цього не зробити, ми втратимо підтримку МВФ. Що далі? Інфляція, девальвація, прихована емісія. І за це заплатять усі – і перш за все якраз студенти, бо інфляція б’є передусім по незахищених верствах населення. Дуже добре, що зараз піднялось питання про стипендійну реформу. Якщо видатки зменшаться, але при цьому їх будуть використовувати ефективніше – це однозначно позитивно. Головне, щоб це не перетворилось у популізм на кшталт «в дітей забирають гроші».

Втім, Мілованов вважає, що проблема не стосується лише стипендій і є набагато глибшою.

«Головне питання має бути не в економії коштів, а в ефективності їхнього використання. Для цього потрібно знати, яка в нас мета освіти й науки. Якщо ми хочемо підготувати 5% найкращих людей, які виведуть країну на світовий конкурентоспроможний рівень, має бути одна стратегія. Скажімо, підняти стипендію до 1000 доларів, але її платити лише тим 5% найкращих студентів. Якщо ми хочемо підготувати масу інженерів – стратегія має бути іншою. Але мети я поки не бачу.

На мою думку, найкраще було б виділити гроші окремим вишам, а вже вони хай вирішують – давати стипендії, скорочувати їх, піднімати. Можливо, хтось захоче підтримати викладачів. Інший навчальний заклад збільшить академічні стипендії. Ще хтось додасть грошей пільговикам. По суті, це та сама ідея децентралізації, – розповідає Мілованов. В Америці немає стандартної системи зі стипендіями. Кожен виш сам шукає грантодавців й встановлює умови – і це працює.

Зрештою, не стипендії стимулюють студентів до навчання – а люди, які їх захоплюють. Навіть якщо вам платитимуть за відвідування нецікавих предметів – ви там просто сидітимете. І яка з цього буде користь? Якість освіти передусім має досягатись якістю викладачів».

На думку Мілованова, студенти сьогодні мають виступати не за збереження стипендій, а за покращення якості освіти. Тому що без цього будь-які державні виплати, піднімуть їх чи зменшать, залишаться просто викиданням грошей на вітер.

Залишити

Студенти, які в цьому конфлікті представляють іншу сторону, до реформ готові. Але вони мають своє бачення того, яким чином вони мають відбуватись – і це бачення не до кінця збігається з позицією Міністерства фінансів. Нікіта Андрєєв, президент української асоціації студентського самоврядування, каже, що обурення викликали навіть не самі рекомендації Мінфіну, а те, що перед оприлюдненням в студентів не питали їхньої думки.

«Якщо ми будуємо громадянське суспільство та називаємо себе демократичною країною, такі рішення мають обговорюватись з тими, кого вони безпосередньо стосуються. А потім вже слід шукати взаємні точки дотику, – розповідає Андрєєв. В нас є усвідомлення, що стипендійна система застаріла та неефективна, вона не мотивує студентів до кращих досягнень. Тому ми готові на компроміс. Наша позиція така: стипендійну систему треба реформувати, але не можна зменшувати видатків на неї, як це пропонує зробити Міністерство фінансів. Мінфін сприймає освіту як соціальну сферу, де потрібно зекономити, а не як сферу, куди можна інвестувати й пізніше отримувати економічну вигоду для країни. Звісно, цей ефект не настане завтра-післязавтра – це довгострокова перспектива».

Асоціація студентського самоврядування ініціювала зустріч у форматі круглого столу з представниками Міносвіти, Мінфіну, громадської ради при МОН та комітету з питань науки і освіти Верховної Ради. Нещодавно зустріч таки відбулась, але делегати від Міністерства фінансів на неї так і не з’явились.

Під час круглого столу вдалось домовитись про те, що поки що все залишається без змін, і з 1 вересня студенти отримуватимуть стипендії так само, як і до того. В той же час освітяни погодились, що систему найближчим часом треба реформувати, але без скорочення видатків. Чого тоді стосуватимуться зміни і як вони виглядатимуть?

Жити по-новому

Одна з пропозицій асоціації студентів, яку взяли до розгляду, – зменшення кількості людей, які будуть отримувати гроші, але в той же час збільшення стипендій до прожиткового мінімуму. Що мається на увазі?

Зараз академічні стипендії отримують приблизно 82% бюджетників. В законі України про вищу освіту сказано, що стипендію може отримувати від ⅔ до ¾ студентів, які навчаються на державній формі навчання. Пропозиція полягає в тому, щоб відштовхуватись від нижньої межі й надати стипендії двом третинам студентів, тобто 67%. Зменшивши кількість осіб і залишивши видатки на тому ж рівні, частині студентів можна підняти розмір стипендій до рівня прожиткового мінімуму, тобто в межах 1500-1600 гривень. Зараз розмір стипендії в закладах I-II рівня акредитації становить 622 гривні, а у вишах IIIIV рівня акредитації – 825 гривень, тобто йдеться про підвищення виплат у два рази.

Крім того, стипендію не мають отримувати всі люди із середнім балом за іспити 4,0. Таке правило, яке досі існує, створює передумови для несправедливого оцінювання студентів. Часто викладачі змушені спеціально «валити» учнів, бо з деканату надійшла вказівка, що є вже достатньо четвірок, тож грошей на виплату стипендій для решти студентів більше нема. Для цього рейтинг за підсумками сесії пропонують складати не за п’ятибальною шкалою, а за стобальною – як у європейський університетах. Таким чином, перші 67% в цьому рейтингу будуть отримувати стипендію, а студенти, що опинились найвище в списку – підвищену.

На додачу, серед особистих пропозицій Нікіти Андрєєва є пункт, що стосується контрактників. Відтак, в запропонованих змінах – по суті відмінити фіксацію бюджетного місця за результатами вступу. Це означає, що платники, які протягом сесії набрали вищі бали за бюджетників, зможуть тимчасово перейти в категорію стипендіатів й впродовж наступного семестру отримувати гроші від держави. Це триватиме до наступної сесії, коли знову доведеться боротись за стипендію. Ті ж з бюджетників, які не набрали достатньої кількості балів, опускаються «під лінію» й наступного семестру платять за своє навчання. Це мотивуватиме навчатись не лише контрактників, а й тих, хто вчиться на державній формі, адже така система створюватиме конкуренцію: кожної сесії потрібно буде доводити свої вміння та знання, щоб не втратити бюджетного місця. Схожа схема зараз діє в Українському католицькому університеті.

Що стосується соціальних стипендій для пільгових категорій, їх пропонують віддати у розпорядження Міністерства соціальної політики.

Втім, описані зміни не є остаточними. Чи затвердять їх і коли це буде – залежатиме спочатку від Міносвіти, а потім – від Верховної Ради, оскільки для зміни стипендійної схеми необхідно вносити правки до Закону про вищу освіту. Проте той факт, що процес пішов, залишається незмінним.

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее и нажмите Shift + Enter или нажмите здесь что бы сообщить нам.

Оставте комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Так же по теме

Кременчуцькі студенти-пільговики отримають стипендії

Під час засідання Уряду 8 лютого були внесені