Майстер зі сталевими набійками: кременчужанин Ігор Бездєнєжних розповів, як підкорював Європу степом

125
нет комментариев
step

Трохи більше тижня кременчужанин Ігор Бездєнєжних, якого в усьому світі знають, як майстра з танцю зі сталевими набійками на туфлях, гостює у Кременчуці.

Історія кременчуцького чемпіона розпочалася відтоді, коли в 11 років він зайняв 4 місце на своєму першому чемпіонаті. Будучи засмученим через 4 місце на змаганнях, Ігор почув, що до нього звертається відомий російський степіст Олексій Кичиков зі словами про те, що це не найголовніший чемпіонат у житті нашого талановитого кременчужанина, і що одного разу він здобуде звання чемпіона. Саме ці слова не дали згаснути вогнику натхнення до степу, – розповідає Ігор Бездєнєжних.

Ще у 2011 році Ігор переїхав до Чехії, аби розпочати підкорення Європи. Сьогодні 20-річний кременчужанин живе в Празі, там же й працює викладачем зі степу.

“AVтограф” скористався можливістю задати цікаві запитання юному, але талановитому танцюристу з Кременчука.

– Чому ти поїхав з України?

– Поїхав, оскільки хотів повністю віддати себе степу, який в Європі більш популярний, ніж в Україні, так само хотів навчитися іншим видам танцю (контемп, класика, джаз), яким я і навчився у Празькій танцювальній консерваторії (Dance Center Prague conservatoire).

– Твоє ім’я публікують європейські ЗМІ, чи вважаєш себе популярним?

– Не вважаю себе популярним взагалі, хоча, звичайно, мене знають багато хто в Європі і світі, особливо ті, хто має відношення до степу. Я працюю сам для себе і для своїх учнів і не женуся за популярністю.

– Чи уявляєш своє життя без степу?

– Сьогодні степ — це не просто хобі, а робота, яка мені, в першу чергу, приносить задоволення і, звичайно, гроші. Я люблю свою роботу і тому не уявляю своє життя інакше. Особливо я щасливий в моменти, коли мої студенти стоять на п’єдесталі з медалями.

– Якщо не степ, то чим би ти захоплювався?

– Якби не степ, то, мабуть, я захоплювався б автоспортом. Дуже люблю спортивні швидкі машини. Ще з дитинства мріяв стати поліцейським, але вирішив присвятити себе мистецтву.

– Чи шукаєш свою даму серця серед танцюристів?

– Чесно кажучи, не задумувався над цим. Звичайно, дівчина, яка танцює, завжди мене зрозуміє, наскільки нелегка ця праця, і, думаю, що ставилася б з розумінням до моїх частих роз’їздів містами і країнами. Але от саме через мої часті роз’їзди, на жаль, не знаходжу часу для дівчини.

– Чого тобі бракує за кордоном?

– Звичайно, не вистачає батьків і близьких людей, вони приїжджають до мене, але не так часто, як хотілося б.

– Чи маєш особливі забобони перед виступом?

–Так, я маю традицію: я завжди виходжу на сцену з лівого боку від глядачів і на сцену ступаю завжди першою правою ногою.

– Чи траплялося тобі танцювати прямо серед натовпу, але не на сцені?

– Так, я танцював у Варшаві на центральній площі, просто хотів урізноманітнити сірі будні людей, які могли бачити на вулиці тільки одиноких сумних музикантів або фокусників, а тут раптом – степ. Я танцював у своє задоволення, не планував заробити грошей, але з інтересу ризикнув покласти кепку, і тут понеслося. За півтори години я заробив 95 злотих (приблизно 600 гривень).

Серед останніх творчих здобутків Ігора – перемога його підопічних – студенток, які в дуеті завоювали «золото» на чемпіонаті Європи зі степу, який проходив у червні цього року в Празі.
Наразі Ігор Бездєнєжних готується взяти участь у чемпіонаті світу зі степу, який проходитиме в Німеччині в місті Риза в грудні.

– Я виступатиму в сольній категорії. Я посилено працюю над собою і дуже хочу стати степістом номер один у світі. Звання віце-чемпіона світу, яке отримав минулого року, означає, що зараз я номер 2 серед степістів усього світу, а також це означає, в цьому році планку потрібно підвищувати і йти на чемпіонство, але щоб не гірше, або хоча б так само.

Розмовляла М. Коль, «AVтограф»

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее и нажмите Shift + Enter или нажмите здесь что бы сообщить нам.

Оставте комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Так же по теме