З дня трагічної загибелі Народного мера Кременчука минуло два роки, а його вбивці досі не покарані

Кременчук буде найкращим містом України. Він щиро вірив у це сам і багато робив для того, щоб його мрія стала реальністю. А ще – мав неймовірну здатність запалювати своєю енергією оточуючих, змушував їх вірити у власні сили і в здійсненність задуманого.
Успішний та неординарний, Олег Бабаєв був представником нової генерації політиків, які прийшли на зміну пострадянським партфункціонерам. Віддавши 10 років службі в армії, Олег Бабаєв вирішив спробувати себе у новій справі – бізнесі. Отримавши в управління занепадаючий Кременчуцький м’ясокомбінат, за кілька років він перетворив його на успішне та процвітаюче підприємство, продукцію якого добре знають не тільки в Україні, а і в країнах Європи. Бажаючи змін на краще не тільки на своєму підприємстві, але і в Кременчуці, де він оселився разом з родиною, став депутатом міської ради. Згодом кременчужани довірили Олегу Бабаєву бути народним депутатом України, а в 2010 році обрали його міським головою.

Олег Бабаєв встиг дуже багато зробити як міський голова, а головне – він зміг розпочати процес зміни мислення кременчужан і зробив все, щоб ми сприймали Кременчук як найкраще місто в Україні.
Він мріяв про те, щоб кожному кременчужанину було комфортно проживати в своєму місті. Щоб працювали кременчуцькі підприємства, розвивався бізнес, кременчужани мали роботу і достойну зарплату. Щоб у будь-який куточок Кременчука було зручно дістатися громадським транспортом, щоб на лінії виходила достатня кількість тролейбусів.

Щоб для відпочинку в місті були красиві парки та сквери, щоб всі кременчуцькі вулиці були чисті та освітлені. Щоб кременчужани дбайливо ставилися до своїх будинків та дворів, вулиць та парків.
Щоб виховували молодь у повазі до чистоти та любові до Кременчука. Олег Бабаєв та його справи мали небувалий рівень підтримки серед кременчужан.

Він був надзвичайно харизматичним лідером. Часом його вважали занадто різким, але всі визнавали справедливим. Він не любив, якщо хтось поруч казав: це зробити неможливо. «Можливо все, – казав Бабаєв, – треба лише захотіти і знайти правильний шлях».

Його ентузіазм і невтомність захоплювали всю його команду. Він сам належав до генерації молодих українських політиків і тому саме на молодь опирався у своїй роботі.

Бабаєв зміг здійснити дуже багато справ. Він досяг того, що Кременчук визнали найкращим містом України за рівнем благоустрою. Він повернув місту звання одного й найзеленіших міст, відродив міський транспорт, збудував новий стадіон, реконструював сквер Жовтневий, почав масштабну реконструкцію Міського саду.

Саме йому належить ідея проведення справді загальнонародних суботників-толок, під час яких всі виходили на прибирання міста не задля якоїсь ідеологічної дати, а щоб своїми руками зробити зміни на краще.

Окремим завданням Бабаєв поставив перед собою відродження медичних закладів міста. Він зміг захистити від закриття пологове відділення Другої міської лікарні, допоміг переселитися у нове приміщення онкологічному диспансеру, розпочав серію ремонтів у поліклініках та лікарнях міста.

Дуже часто Бабаєв, розуміючи обмежені можливості бюджету, виділяв на різноманітні соціальні сфери власні кошти – купував медичне обладнання, фактично утримував спортивну команду «Кремінь», обладнував спортивні та дитячі майданчики. А коли на українську землю прийшла війна – один з перших виділив гроші на такі необхідні тоді бронежилети, форму, військове обладнання.

Він користувався дивовижним авторитетом і підтримкою громадян. У часи протистояння на Майдані він став на бік народу, провів відкриту сесію міської ради і відверто, на всю Україну, оголосив про вимоги до банди Януковича припинити протистояння з народом, покарати винних у розгоні Майдану та провести позачергової вибори глави держави.

Він намагався будь-що зберегти мир у Кременчуці, знаходив потрібні слова й доводи, щоб заспокоїти гарячі голови та перевести будь-який конфлікт у площину переговорів та пошуку компромісу.

Спорт завжди займав особливе місце у житті Бабаєва. Будучи почесним президентом  ФК «Кремінь», він переживав разом з командою всі її злети й падіння, підтримував спортивний дух гравців та вболівальників.

Він фактично за власні кошти утримував комунальну команду, оплатив левову частку витрат на новий стадіон у Міському саду, сприяв тому, щоб нові та сучасні майданчики з‘являлися у школах та дворах міста.
Підтримував усі види спорту, що розвивалися в Кременчуці, сприяв їх популяризації у навчальних закладах та на підприємствах.

І, звичайно, активно займався спортом сам, грав у футбол та великий теніс і щотижня проводив тренування. Саме по дорозі на стадіон убивці обірвали його життя.

Естафету добрих справ Олега Бабаєва підхопила сьогодні його команда. Команда молодих, але енергійних, досвідчених, цілеспрямованих людей.

Сьогодні вони втілюють в життя те, що не встиг зробити він сам. Вони об‘єднують свої зусилля навколо добрих справ та цілей, головна мета яких – зробити Кременчук найкращим містом в Україні.

Але завжди на першому місці для Бабаєва була його сім’я. Він завжди знаходив час для родини, завжди був вірним другом і надійним помічником, дороговказом для своїх дітей.

Такий лідер, як Олег Бабаєв, не міг не мати ворогів. У Кременчуці він оголосив справжню війну ліні й несправедливості, пострадянській неповороткій бюрократії та численним «прилипалам», які звикли, нічого не роблячи, доїти міський бюджет.

Саме такі люди його ненавиділи і прагнули позбутися. Саме такі найняли вбивць, щоб обірвати його життя.
26 липня 2014 року кулі підлих найманих вбивць обірвали його життя. Повний сил та енергії, планів на майбутнє Олег Бабаєв був на самому злеті. Але безжалісна і підступна смерть перервала його політ. А нам всім залишила пам’ять про людину, яка любила Кременчук усім серцем і всією душею. Пам’ять, яка живе в його справах, в пам’яті людей, живе разом з нами. Ми разом відстояли своє право на пам’ять, коли ті, хто його вбив, хотіли ще й заборонити нам його пам’ятати. Зараз люди уважно слідкують за перебігом суду над його вбивцями і вірять у справедливе правосуддя та невідворотність покарання для нелюдів, які забрали у батьків – сина, у дітей – батька, у всіх кременчужан – НАРОДНОГО МЕРА.  Вічна пам’ять ОЛЕГУ БАБАЄВУ! Кременчук буде найкращим містом в Україні!

Сьогодні, 26 липня, о 20:00, відбудеться громадська панахида на місці загибелі Олега Бабаєва (вул. Сумська, 20).