Вишиванку українці перейняли зі скафандрів іншопланетян

286
нет комментариев
зоряні війни

Яскраві візерунки, що стеляться оксамитовим килимом барвистих трав і квітів, з яких нам посміхаються жарптиці та вигадливі півні все це створює неповторний, самобутній народний скарб українського народу вишиванку. Дослідники з кожним днем усе більше поринають у вивчення її історії і впевнюються, що саме вишиванка допомагала долати біди нашому народу.

З уст в уста передається сумна легенда про силу української вишивки. В релігійних текстах шириться повір’я про те, як вишиванка захистила від невідомої і страшної хвороби сотні дітей наших пращурів. У той час масово гинули діти, однак ані лікарі, ані знахарі не могли з цим нічого вдіяти.

Саме тоді одній із жінок приснився сон, де її маленьку хвору донечку врятувала вишита сорочка. Згорьована матір негайно кинулась до сорочок дівчинки і почала оздоблювати їх вишитими візерунками квітів. А під час вишивання жінка не припиняла молити Господа про допомогу та захист.

Коли робота була закінчена, вона одягла сорочку на свою тяжкохвору донечку Катеринку. Вже через лічені години хвороба почала відступати, і Катеринка почала нормально їсти та спати.

Аби про силу вишиванки дізналися й інші односельці, жінка вибігла з хати і почала кричати, аби ті негайно одягали на дітей вишиті сорочки. Однак до жінки ніхто не прислухався, і діти продовжували марніти на очах.

Жінка вирішила здійснити непоправне – на прикладі своєї доні показати силу зцілення вишиванкою. В полудень вона винесла Катеринку до церкви і скликала односельців. Перед зневіреними людьми вона зняла вишиту сорочку з доньки, після чого дитина померла.

Шоковані люди під сльози і крики жінки кинулись до своїх осель оздоблювати сорочки вишивкою і одягати їх на дітей.

Зі скафандрів  іншопланетян…

зоряні2

Серед найдавніших знахідок образотворчого мистецтва в Україні – речі, датовані VI століттям, знайдені в Черкаській області біля села Мартинівка. Серед речей статуетки стародавніх жителів – чоловіки одягнені в довгі широкі сорочки з візерунчастою вишивкою на рівні грудей. Такий же одяг якісь 100 років тому носило українське селянство.

До речі, уфологи бачать у фігурках Мартинівського скарбу інопланетних прибульців.  Про це, мовляв, свідчать шоломи на головах. Якщо це справді так, то виходить,  що вишивку українці перейняли зі скафандрів чужинців.

Історія вишивки: з глибини століть

Історія народної вишивки в Україні йде коренями в сиву глибину століть. Дані археологічних розкопок і свідчення мандрівників і літописців підтверджують, що вишивання, як вид мистецтва, тут існує з незапам’ятних часів. Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений ще одяг скіфів.

Шитво в Київській Русі досягло високого художнього рівня і поширилося навіть за її межами. З літописів відомо, що сестра Володимира Мономаха Анна-Янка наприкінці ХІ ст. заснувала в Андріївському монастирі у Києві школу, де навчали мистецтва вишивки золотом і сріблом.

Цікаво, що, незважаючи на вплив з боку інших народів на культуру стародавньої Русі, вишивка залишилася практично недоторканою — творчий потенціал народу і повага до традицій були настільки сильні, що створили свій унікальний стиль. Багато які з давніх традицій вишивки дійшли до наших днів — деякі трохи змінилися (малюнок минулого був більш суворий — гострі і прямі кути зустрічалися частіше), інші — удосконалилися, але залишилися і оригінальні техніки. Цікаво, що язичницька вишивка донині зустрічається на іконах XV і пізніших століть. Малюнки людей тих років також демонструють нам химерні орнаменти, характерні і сьогодні для людей певної місцевості, зокрема, Західної України.

Свої більш-менш сучасні риси українська вишивка почала отримувати на рубежі XVI і XVII століть, у часи розквіту українського козацтва. У козацьких сім’ях панував патріархат, тому праця в сім’ї була розмежована. Так, у кожній українській родині існувала своя «швейна майстерня» — шили, ткали і вишивали дружини і доньки. Ткали жінки в будь-яку вільну хвилину — після догляду за домашніми тваринами, після роботи в полі, під час посиденьок з подружками. Напевно, ви звертали увагу, що українці й українки часто зображуються і носять білі сорочки з візерунками — цієї традиції вже багато століть. Що характерно, візерунок змінюється залежно від місцевості, і кожен має своє значення, як татуювання у народів Далекого Сходу.

Найупізнаваніші школи вишивки — полтавська, гуцульська, подільська і поліська. Примітно, що в ті часи одяг служив найкращою характеристикою для жінки — якщо молодий хлопець не міг вибрати, з якою з дівчат йому варто починати стосунки, він дивився на майстерність своїх потенційних обраниць. Чим яскравішим, візерунчастим і рівним був малюнок на дівочому вбранні, чим міцніше і біліше сам наряд, тим більш завидною нареченою ставала рукодільниця. Крім того, красивий чистий розшитий одяг чоловіка в Україні — це не стільки його обличчя, скільки обличчя всієї його родини.

З ХІХ ст. поширюється вишивка бісером, білим шовком на тонких прозорих тканинах, якими прикрашали як одяг, так і предмети побуту. В Україні існувало багато поміщицьких майстерень, в яких жінки-кріпачки вишивали речі панського побуту: одяг, чохли на меблі, подушки, скатертини, гаманці.

На правиці Сірка був викарбуваний вишиваний хрест

Був 1605 рік, коли народилася ця дитина, повитуха ойкнула від страху, а мати — зомліла, адже дитина народилася з зубами. На столі лежав хлопчик, який не видавав ні звуку. По селу поповзли чутки, що дитина — чортів син. Тоді селяни і не здогадувалися, що з цього немовляти згодом виросте козак-характерник, який захищатиме рідну землю і виграє сотні битв і жодної не програє! Щоб вгамувати наляканий натовп, батько хлопчика виніс його на віче і запевнив: «Цими зубами мій син Іван буде гризти ворогів!».

Дійсно, славнозвісний кошовий отаман Іван Сірко гриз ворогів, не програвши жодної битви за свободу рідної землі. До сих пір зберігаються чутки про те, що після його смерті козакам допомагала його правиця. Мало хто знає, що її сила полягала саме у хресті, який був оздоблений вишиваним орнаментом і викарбуваний на цій правиці.

Нагадаємо, що на День незалежності у Кременчуці планують провести традиційний Парад вишиванок, який розпочнеться о 17:00 від ПК «Кредмаш» і пройде по вул. Соборній до площі Незалежності.  Цьогорічний парад вишиванок обіцяє побити всі рекорди за кількість учасників.

За матеріадами газети «АVтограф»

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее и нажмите Shift + Enter или нажмите здесь что бы сообщить нам.

Оставте комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Так же по теме

Кременчужани скупалися на Водохрещу

Сьогодні, у день свята Хрещення Господнього, кременчужани скупалися