Помер кременчуцький поет Олег Головко

635
нет комментариев
Golovko

У п’ятницю, 10 червня, на 76-му році життя помер відомий кременчуцький поет Олег Головко.

Похорони відбудуться у понеділок, 13 червня. Прощання — з 13:00 біля будинку, де жив поет (вул. Першотравнева, на магазином «1000 дрібниць»).

Олег Федотович Головко (народився 1 вересня 1940 в селі Рахни-Собові, нині Рахни Гайсинського району Вінницької області) — український поет. Член НСПУ (1974).

Закінчив Томський електромеханічний інститут залізничного транспорту (РСФСР, 1962). Тривалий час працював у Томську, Новосибірську, Тинді — на будовах Сибіру і Далекого Сходу.

На Південній залізниці із 1965. Працював електромеханіком на станції Гребінка, старшим електромеханіком на дільниці Лубни-Ромодан, а з 1967 — головним інженером Кременчуцької дистанції сигналізації та зв’язку.

Писав українською та російською мовами.

Автор поетичних збірок «Радио на сосне» (Томське книжкове видавництво, 1963), «Стежка до рідної хати» (Київ, 1968), «Поїзди надії» (Київ, 1984), «Струны тайги» (Харків, 1988), «Йшла коза-дереза» (Київ, 1990), «Пливе щука з Кременчука» (Харків, 1990), «Гаптовані рушники» (Київ, 1990), «Прощання з рідною хатою» (Кіровоград, 1991), «Нерозумний песик» (Харків, 1992)

Вірші «Колія», «Залізниця», «Перший поїзд», «Співавтори», «Робочий поїзд» опубліковані у збірці «Мчать крізь серце поїзди» (Київ, 1999).

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее и нажмите Shift + Enter или нажмите здесь что бы сообщить нам.

Оставте комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Так же по теме