Кременчужанин Андрій ледь не загинув, зустрівши на Шоломаї бобра. Агресивно налаштована тварина напала на рибалку і добряче пошматувала йому ногу. Вдома Андрієві спочатку ніхто не хотів вірити, що він став жертвою нападу бобра. Про це пише газета “AVтограф”.

До редакції звернувся чоловік, який дуже серйозно постраждав від нападу бобра. Він з ночівлею поїхав на риболовлю на острів Шоломай. Під ранок почув якийсь шум, виліз з намету і був блискавично атакований якоюсь твариною.
Подальший розвиток подій був схожий на справжній трилер.

– Я не відразу зрозумів, що це бобер – він був величезний, дуже прудкий і сильний. Я намагався відбиватися від нього, але він продовжував нападати ще з більшою інтенсивністю. Коли я впав на землю, бобер просто за мною уважно спостерігав; але як тільки я намагався піднятися, він знову зубами вгризався в мою ногу! Він буквально не давав мені можливості піднятися! – розповідає Андрій.

Чоловіка врятувало те, що ніч була холодна, і спати він ліг, не роздягаючись, навіть високі берці не став знімати. Вони й врятували його ногу – на ній залишилися лише глибокі сліди від укусів, проте самі черевики стали схожими на ганчір’я.

– В якийсь момент я дотягнувся рукою до великого дрючка, що лежав біля намету, і почав ним гамселити бобра, – розповідає Андрій. – Після цього тварина відскочила у бік, але не тікала, спостерігала за мною звіддаля. Тоді я підповз до залишків вогнища, яке розкладав увечері, роздмухав його і почав кидати у бобра жевріючі головешки. Снопи іскор, нарешті, змусили його втекти.

Після цього Андрій перев‘язав ногу, аби зупинити кров, та подзвонив додому.

– Дружина не повірила жодному слову, подумала, що я напився, і навіть кинула трубку. Тоді я подзвонив товаришу, також рибалці.

Товариш Андрія Сашко не сумнівався ні на хвилину. Вже через пару годин він на своєму човні розшукав невдаху на острові. Допоміг йому зібратися і відвіз до лікаря-сусіда.  Медик обробив рани, сказав, які вакцини від лептоспірозу та сказу потрібно придбати.

Навесні бобри виганяють із сімей дорослих самців…

Інцидент уже прокоментували фахівці. За словами зоологів, чекати добра від бобра не варто – не шкідливе на вигляд звірятко стає агресивним навесні й може бути небезпечним для людини.

– Зараз якраз такий період – весна, коли бобри виганяють із сімей дорослих самців. Ці самці рухаються в пошуках нового місця для житла.

Причому бобри не йдуть якимись обхідними шляхами, вони йдуть через місто. І якщо на їх шляху зустрічається людина, яка здасться їм небезпечною, то можлива ось така агресивна поведінка цієї тварини, – пояснює кандидат наук Сергій Данченко.

Потрібно по можливості уникати таких зустрічей з дикими тваринами. Якщо ви помітили бобрів або якісь сліди їх існування, ні в якому разі не треба намагатися зробити селфі і проявляти надмірну цікавість. Спалах або звуки камери можуть розізлити тварин.

Якщо ви все ж зіштовхнулися з бобром віч-на-віч, необхідно тікати, причому тікати петляючи, аби заплутати бобра. Також можна кинути що-небудь – рюкзак або гумовий чобіт – між собою і бобром, щоб відвернути його увагу; ще ідеальний варіант – вилізти на дерево. Також важливо завжди мати при собі мобільний телефон, вирушаючи на природу, а також аптечку.

За останні роки кількість бобрів у плавнях збільшилася в рази

І не лише в плавнях – на Пслі, у заплавах малих річок бобрів стало дуже багато.

Екологи намагаються заспокоїти людей, мовляв, бобри селяться лише там, де чиста вода. Але з іншого боку визнають – зазвичай бобри не йдуть до людських поселень, бо люблять тишу. Змусити наближатися до житла їх може лише пошук їжі та нових територій.

Сергій Малик, який має дачу на березі Псла, скаржиться, що увечері боїться вийти з хати.

– Уже кілька разів я чув по вечорах якесь шарудіння. Спочатку думав, що то приблудний собака шукає поїсти, але якось вийшов подивитися і онімів – здоровенний бобер сидів навпроти дверей і спокійно дивився на мене, навіть не думаючи втікати! А я завжди гадав, що дикі тварини бояться людей. Де там – тепер ми їх боїмося.

– Вони роблять загати, облаштовують собі хатки і зовсім перестали боятися людей, – розповідають мисливці.

Причина цьому проста – бобрів занесено до Червоної книги, а природних ворогів у них немає. Мисливці вважають, що місцева влада має дозволити відстріл тварин, поки вони не зруйнували місцеву екосистему.  Інакше всі протоки, ставки, озера та річки перетворяться на суцільні болота, кажуть вони.

Бобри, коли мова йде про їхню безпеку, не бояться нікого і нічого – навіть собак. Більше того, своїми міцними передніми різцями бобер може швидко й легко перегризти псові горло.

Бобри навчились розрізняти рибалок і мисливців

Про це нам розповів мисливець зі стажем Валерій Стороженко.

– Я став помічати, що коли виходиш просто порибалити, то бобри можуть сміливо плавати біля човна, порвати снасті, нічого не боячись. Однак щойно в тебе буде рушниця – вони й близько не підійдуть. Очевидно, вони відчувають запах зброярського мастила чи пороху? Хто зна, але єдиного, кого вони ще бояться – це людини з рушницею.