Платіжне доручення з відміткою банку підтверджує фактичну сплату процентів за договором фінлізингу

359
нет комментариев

Підприємство сплачує проценти за фінансовим лізингом. Як відобразити таку операцію у податковому обліку? Яким документом необхідно підтвердити суму сплачених процентів у складі податкових витрат?

Згідно зі ст. 2 Закону України від 16.12.97 р. № 723/97-ВР «Про фінансовий лізинг» (далі — Закон № 723) відносини, що виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються зазначеним Законом.

Відповідно до ст. 16 Закону № 723 сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно, компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов’язані з виконанням договору лізингу.

Для цілей податкового обліку лізинг вважається фінансовим при дотриманні вимог, встановлених пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Порядок оподаткування операцій лізингу (оренди) визначено п. 153.7 ст. 153 цього Кодексу.

При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує доходи, а орендар збільшує витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об’єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, у якому здійснюється таке нарахування.

Сума процентів або комісій, нарахованих на вартість об’єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу), визнається витратами у періоді їх нарахування відповідно до умов договору фінансового лізингу.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів (що підтверджують їх здійснення), обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу).

Частиною другою ст. 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що податковий облік базується на даних бухгалтерського обліку. Частинами другою і третьою ст. 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.

Таким чином, документами, що підтверджують здійснення такої господарської операції, як отримання об’єкта у фінансовий лізинг, є належним чином оформлені договір фінансового лізингу, акт приймання-передачі такого об’єкта або інші документи, передбачені чинним законодавством.

Документом, що підтверджує фактичну сплату процентів за договором фінансового лізингу, є платіжне доручення з відміткою банку.
Вісник податкової служби

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее и нажмите Shift + Enter или нажмите здесь что бы сообщить нам.

Leave a Reply

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may also like

Кременчуцький стипендіат остаточно вирішив йти у політику

Днями КРЕМЕНЧУК TODAY повідомляв про те, що український борець греко-римського