Відпусткові можна виплачувати з зарплатою, але тільки до початку відпустки

244
нет комментариев

На підприємстві відпусткові виплачуються в терміни, встановлені для виплати зарплати. Заробітна плата виплачується двічі на місяць відповідно до КЗпП. При цьому відпусткові постійно виплачуються вже після початку відпустки. Чи правильно це, і якщо ні, то які наслідки цього порушення?

Право працівника на отримання відпусткових перед початком відпустки гарантується ст. 115 КЗпП, у якій зазначено, що «заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки». Це означає, що попри жодні обставини (строки виплати заробітної плати, наявність коштів, графік платежів тощо) відпусткові мають виплачуватися не пізніш ніж за три дні до початку відпустки. Виплатити раніше ніж за три дні можна (про це трохи далі). КЗпП не уточнює, що це за дні — календарні чи робочі, але за аналогією з нормою абзацу п`ятого ст. 241-1 КЗпП можна припустити, що це будуть календарні три дні, а якщо серед них трапляться вихідні дні, то виплата повинна бути зроблена заздалегідь. Наприклад, якщо відпустка починається з 25.12.2013 р., відпусткові повинні бути виплачені не пізніш ніж 21.12.2013 р. Але оскільки 21.12.2013 р. — це субота і підприємство цього дня не працює, то відпусткові мають бути виплачені не пізніш ніж у п`ятницю 20.12.2013 р.

Нагадаємо також, що відпустки надаються працівникам згідно з графіком відпусток (ст. 10 Закону про відпустки). Такі графіки дають змогу заздалегідь спланувати виплати відпусткових. Щоб зберегти переваги виплати відпусткових разом із виплатою заробітної плати (двічі на місяць згідно зі ст. 115 КЗпП), рекомендуємо виплачувати відпусткові під час тієї виплати зарплати, яка здійснюється до початку відпустки, а не після, як це робило ваше підприємство. Якщо ж підприємство не встигло виплатити відпусткові таким чином, то воно в будь-якому разі зобов`язане їх виплатити не пізніш ніж за три дні до початку відпустки. Але з цього правила є винятки. У листі Мінсоцполітики від 05.01.2012 р. №7/13/133-12 сказано, що у разі потреби отримання щорічної відпустки у стислі терміни (у зв`язку з сімейними обставинами, за станом здоров`я тощо) у заяві працівник може висловити своє бажання про отримання заробітної плати за неї у терміни, визначені між працівником та роботодавцем (див. параграф 2 статті 7 Конвенції 132 про оплачувані відпустки (переглянутої 1970 року, ратифікованої Законом України від 29.05.2001 р. №2481-III).

А зараз з`ясуймо, що загрожує підприємству за несвоєчасну виплату відпусткових. Це питання лежить у сфері контролю Державної інспекції України з питань праці (далі — Держпраці), яка діє згідно з Положенням №386. Зокрема, за пп. 1 п. 4 Положення №386 Держпраці здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням роботодавцями законодавства про працю з питань щодо оплати праці. Згідно з пп. 5 п. 6 Положення №386, Держпраці має право безперешкодно проводити перевірки з метою такого контролю, а згідно з пп. 7 п. 6 зазначеного Положення — видавати роботодавцям обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю.

Проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів регламентоване Порядком №390. Згідно з п. 3 Порядку №390, планові перевірки проводяться з періодичністю, що визначається за критеріями, наведеними в додатку до постанови КМУ від 17.11.2010 р. №1059 (далі — Постанова №1059). Згідно з п. 6 критеріїв, затверджених Постановою №1059, планові перевірки суб`єктів господарювання, пов`язані з державним наглядом (контролем) у сфері дотримання вимог законодавства про працю, проводяться:

з високим ступенем ризику — не частіше ніж один раз на рік;

з середнім ступенем ризику — не частіше ніж один раз на два роки;

з незначним ступенем ризику — не частіше ніж один раз на п`ять років.

У разі порушення строків виплати відпусткових позапланові перевірки можливі, зокрема, за зверненнями фізичних осіб про порушення їхнього права на своєчасну оплату праці та здійснюються за наявності згоди Держпраці на їх проведення. Проте підставою для такої перевірки може бути й повідомлення з боку Міндоходів, ПФУ та інших державних соціальних фондів про факти порушень строків оплати праці, виявлених ними під час своїх перевірок.

За підсумками перевірки від Держпраці видається припис, форму якого встановлено наказом Мінсоцполітики від 02.07.2012 р. №390. У приписі зазначаються обставини, виявлені при перевірці, висловлюється суть приписів органу Держпраці про виправлення виявлених порушень, а також строк, протягом якого підприємство має письмово поінформувати орган Держпраці про виконання його приписів.

Згідно з пп. 8 п. 6 Положення №386, Держпраці має право складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

Так, адміністративні штрафи за порушення строків виплати зарплати передбачені ст. 41 і ст. 188-6 КУпАП. Згідно зі ст. 41 КУпАП, за порушення встановлених строків виплати зарплати на посадових осіб підприємства (як правило, керівника) і фізосіб-підприємців накладається штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно зі ст. 188-6 КУпАП, штраф передбачений за невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці або створення перешкод для діяльності цього органу. Таким чином, якщо Держпраці виявить таке порушення під час перевірки і зазначить в акті про необхідність його усунення, але роботодавець цей припис не виконає, на винних посадових осіб або фізосіб-підприємців буде накладено адмінштраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зверніть увагу: хоча обидва порушення стосуються строків виплати зарплати, але вони є різними, тому якщо працедавець допустить їх обидва, то й відповідатиме за кожне з них окремо.

На сьогодні, згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу XX ПКУ, для розрахунку суми адміністративних стягнень застосовується сума в розмірі 17 гpивень. Отже, згідно зі ст. 41 КУпАП порушникам загрожує адмінштраф у розмірі від 510 до 1700 грн, а за ст. 188-6 КУпАП — від 850 до 1700 грн. Держпраці застосовує адміністративні санкції з урахуванням норм ст. 230-1 КУпАП, у якій деталізовано повноваження посадових осіб Держпраці та розміри застосовуваних ними санкцій. Згідно зі ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення цього правопорушення, тобто після факту несвоєчасної виплати відпусткових.

Оскільки заробітна плата на згаданому в запитанні підприємстві виплачується своєчасно, то прострочення виплати відпусткових, найімовірніше, виявиться невеликим. Такі дії роботодавця ще не підпадають під дію ст. 175 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність керівника підприємства в разі безпідставної невиплати заробітної плати більш ніж за один місяць. Але ступінь відповідальності посадових осіб залежатиме від результатів перевірки законодавства про працю і кількості виявлених порушень. I, крім того, перевіряльники від Держпраці можуть рекомендувати накласти на винних посадових осіб дисциплінарні стягнення за ст. 147 КЗпП — догану або звільнення.
«Дебет-Кредит»

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее и нажмите Shift + Enter или нажмите здесь что бы сообщить нам.

Оставте комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Так же по теме

На Полтавщине нашли зараженные трупы кабанов

На территории охотничьего угодья «Докучаевский охотник» Варваровского сельского