Віктор Калашник та Валерій Литвиненко вивчали досвід реформування медичної галузі у Кривому Розі

170
нет комментариев

Чи потрібні реформи у галузі охорони здоров’я і як вони впроваджуються в життя в Україні – саме це питання розглядали на засіданні Секції з питань охорони здоров`я Асоціації міст України, що відбулася 12-13 лютого 2013 року у Кривому Розі. У заході взяли участь керівники управлінь, департаментів охорони здоров`я з 24 міст: Вознесенська, Горлівки, Запоріжжя, Донецька, Івано-Франківська, Енергодара, Кіровограда, Кременчука, Луцька, Львова, Мелітополя, Маріуполя, Нікополя, Павлограда, Первомайська, Сімферополя, Тернополя, Харькова, Хмельницького, Херсона, Черкас. Від Кременчука на засіданні були присутні заступник міського голови Віктор Калашник та начальник управління охорони здоров’я Валерій Литвиненко.

У рамках програми Секції учасники мали нагоду відвідати та ознайомитися із діяльністю комунального закладу "Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром" Дніпропетровської обласної ради; амбулаторії загальної практики-сімейної медицини №5, комунальної установи "Центр первинної медико-санітарної допомоги №4"; комунального закладу "Криворізька міська поліклініка №5"; відділення комунальної лікарні родонового водолікування; соціального гуртожитку для медичних працівників. Що вразило – так це масштаби фінансування медичної галузі міста Кривий Ріг. З усього було видно, що коштів на втілення пілотного проекту держава не шкодує. Окрім євроремонтів та суттєвого оновлення медичного обладнання, в рази збільшилося фінансування центрів первинної медико – санітарної допомоги : з 3-5 копійок до 3 грн. на одне відвідування. Значно збільшено видатки на фінансування на 1 ліжко-день (харчування та медикаменти) в стаціонарах. З липня 2012 року розпочато виплату надбавок працівникам, що надають первинну медико-санітарну допомогу, за виконаний обсяг робіт. Збільшилась середня заробітна плата : у лікарів до 5 тис.грн., у середнього медичного персоналу – до 4 тис.грн.

Щодо реформування системи екстреної медичної допомоги, то й тут відбулося збільшення бюджетного фінансування одного виклику з 3,5 грн. до 25 грн.

Звичайно, маючи достатнє, навіть надмірне державне фінансування, можна говорити про розвиток медичної галузі та поліпшення медичного обслуговування населення. Але за всіма плюсами не можна не розгледіти і проблем. І основною проблемою є і залишається кадрове питання. На жаль, і це відмітили усі учасники заходу, в Україні поки що не проводиться фахова підготовка висококваліфікованих новітніх спеціалістів, наприклад, тих же сімейних лікарів. Тому у фаховому плані доводиться залучати тих спеціалістів, які є на сьогодні. А це не зовсім відповідає тим цілям, які передбачені реформою. Адже хороший, наприклад, отоларинголог не може бути одночасно хорошим терапевтом, офтальмологом і т.д. Тож де набрати необхідної кількості сімейних лікарів, якщо за нормативами 1 лікар має обслуговувати 3тис. чоловік.

Ділячись своїми враженнями від побаченого і почутого, заступник міського голови Віктор Калашник зазначає, що, звичайно, медикам Кривого Рогу можна по –доброму позаздрити у плані фінансового забезпечення усіх потреб медичної галузі. На відміну від Кривого Рогу Кременчуку доводиться самотужки вирішувати питання ремонту та оновлення вкрай застарілої матеріально- технічної бази медичних закладів. І в цьому плані за останні два роки у Кременчуці дійсно зроблено суттєвий прорив уперед. На жаль, міській владі доводиться по крихтам збирати кошти у міській казні, залучаючи до цього також спонсорську допомогу, тому немає можливості водночас привести усі лікарняні заклади у порядок. Що ж до втілення проголошених реформ, то в усій Україні вони поки що зводяться до, так би мовити, зміни однієї вивіски на іншу.

Подібне відбувається і в Полтавській області. Кременчук же належить до тих міст України, які не хочуть і не можуть рубати з плеча, і тому міська влада відстоює позиції розумного підходу до будь –яких реформ. Можна, звичайно, в один день оптимізувати стаціонари, перейменувати усі поліклініки на центри первинної медико – санітарної допомоги, але чи покращиться від цього медичне обслуговування населення, чи стане доступнішою медицина пересічному громадянину, чи виросте професійний рівень медичного працівника, який ніде не вчився на сімейного лікаря.

Так, реформи у медицині, безсумнівно, потрібні, – зазначає начальник управління охорони здоров’я Валерій Литвиненко. Але, перш за все, потрібно змінити систему підготовки медичних кадрів. На сьогодні жодний вуз України не готує факультативно сімейних лікарів. А саме від фахової підготовки спеціаліста залежить рівень надання медичної допомоги пацієнту, а звідси і результат впроваджених в життя реформ. Крім того, необхідно створити усі необхідні умови для нормальної роботи лікарів – це і медичне оснащення, і обладнання відповідних робочих місць, і, звичайно, певний соціальний пакет та гідна заробітна плата. І тільки, тоді, коли держава у повній мірі забезпечить усі необхідні складові, реформи дадуть справді дієвий результат. А поки що, звичайно треба вивчати наявний передовий досвід, брати за приклад краще і відстоювати вже напрацьоване.

Сьогодні обласне керівництво нам дорікає в тому, що ми не погоджуємося з багатьма нововведеннями, які нам пропонуються у плані реформування. Ми намагаємося відстоювати свої позиції, адже зламати існуючу систему легко. А от що отримаємо взамін – у всьому потрібний розумний підхід, – зазначає Валерій Литвиненко.
“Офіційний веб-сайт Кременчуцької міської ради”

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее и нажмите Shift + Enter или нажмите здесь что бы сообщить нам.

Leave a Reply

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may also like

Вагонзавод відзначив свій ювілей

У Кременчуці тривали заходи зі святування 150-річчя Крюківського