Розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати

3457
нет комментариев

Лист Департаменту масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян від 06.04.2009 р.

Суттєво. Роз’яснюються питання щодо розмірів ПСП у 2009 році, порядку застосування ПСП, щодо перерахунку сум ПДФО, нарахованих платнику податків, та наданих податкових соціальних пільг.

! Бухгалтерам
Законом України від 26.12.2008 р. №835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (ст. 54) установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року (для працездатних осіб це — 669 грн на одну особу в розрахунку на місяць).

Статтею 55 цього Закону мінімальну заробітну плату на 1 січня 2009 року встановлено в розмірі 605 грн.

Щодо розмірів ПСП у 2009 році
У зв’язку із застосуванням на 1 січня 2009 року прожиткового мінімуму на працездатну особу на рівні 669 грн на місяць розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 940 грн (669 грн х 1,4).

Згідно із Законом України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон №889) розмір податкових соціальних пільг залежить від категорій платників податку і дорівнює 100, 150 та 200% від 50% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, тобто становить:

— 100% — 302 грн 50 коп.;

— 150% — 453 грн 75 коп.;

— 200% — 605 грн.

Тобто згідно із Законом №889 у 2009 році будь-який платник податку, у якого заробітна плата протягом звітного податкового місяця не перевищує 940 грн, має право на застосування 100% податкової соціальної пільги у розмірі 302 грн 50 коп.

Порядок застосування ПСП
Умови та порядок надання податкової соціальної пільги визначено Законом №889 (ст. 6), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, і запроваджено в Україні як один із видів пільг щодо оподаткування доходів фізичних осіб. Цим Законом передбачено надання пільг щодо оподаткування доходів усім громадянам у вигляді невключення до об’єкта оподаткування окремих видів доходів (незалежно від їх розміру), а для малозабезпечених верств суспільства — і шляхом застосування до заробітної плати податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга (ПСП) установлена залежно від категорій платників у розмірах 100, 150, 200 відсотків від мінімальної заробітної плати і застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

Платник податку самостійно обирає місце застосування податкової соціальної пільги, підставою для якої є подана працедавцю заява за формою, затвердженою Наказом ДПА України від 30.09.2003 р. №461 «Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку» (зареєстровано в Мін’юсті України 14.10.2003 р. за №929/8250).

Згідно з пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону №889 податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку (нарахованого на його користь) протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, відшкодування, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом), якщо його розмір не перевищує суму, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженій на 1,4 і округленій до найближчих 10 грн.

Як відомо, чинним на 01.01.2009 р. є прожитковий мінімум у сумі 669 грн. Саме виходячи з цієї величини визначається максимальний розмір доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, для цілей застосування ПСП. Зміна прожиткового мінімуму протягом року не спричинить зміни граничного розміру доходу, при якому платники податку мають право на ПСП. Таким чином, у 2009 році максимальна сума заробітної плати, при якій фізична особа має право на ПСП, становить 940 грн (669 грн х 1,4 = 936 грн 60 коп. х, до найближчих 10 грн = 940).

Виняток становлять платники податку, які мають право на ПСП згідно з пп. «а» — «в» пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону №889, а саме:

самотня мати чи самотній батько (опікун або піклувальник), які утримують дитину віком до 18 років;

особа, яка утримує дитину-інваліда віком до 18 років;

особа, яка має трьох чи більше дітей віком до 18 років.

Для зазначених категорій громадян граничний розмір доходу, що дає право на отримання ПСП (одному з батьків), визначається як добуток суми, установленої абзацом першим пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону №889, та відповідної кількості дітей. Отже, для отримання підвищеної ПСП за наявності, наприклад, трьох дітей, щодо яких існує право на пільгу, дохід платника податку не повинен перевищувати 2820 грн (940 грн х 3).

Якщо працюють двоє батьків — платників податку, які мають право на податкову соціальну пільгу з підстав, перелічених у підпунктах «а» — «в» пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону, то до доходів одного з них застосовуються положення частин першої та другої пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону, а до доходів другого — лише норми частини першої пп. 6.5.1 зазначеної статті.

При цьому в обох таких платників (батьків) зберігається право на одержання 150-відсоткової податкової соціальної пільги у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років та на додаткове одержання податкової соціальної пільги згідно з п. 6.2 ст. 6 Закону безпосередньо на себе в розмірі, визначеному пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 цього Закону.

Щодо документів, які платник податку має подати працедавцю для того, щоб податкова соціальна пільга застосовувалася до його підвищеного доходу кратно кількості дітей, то такий платник має зазначити це у заяві працедавцю. Водночас у заяві має бути зазначено, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем своєї роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. №2035 «Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги», якщо платник податку подає заяву на застосування 150% податкової соціальної пільги як до платника податку, який має трьох чи більше дітей віком до 18 років, то він зобов’язаний додати до заяви копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує визнання (встановлення) батьківства, чи документи, які підтверджують наявність та вік дитини (дітей).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися виключно з податкового періоду (місяця), у якому працедавцем одержано таку заяву з підтвердними документами, і вона не застосовується за податкові місяці, що передують місяцю, в якому була подана заява про застосування пільги.

Податкова соціальна пільга, передбачена підпунктами «а» — «в» пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону №889, надається до кінця року, у якому дитина досягає 18 років, а в разі її смерті до досягнення такого віку — до кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої податкової соціальної пільги втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або в разі його відмови від дитини чи передання дитини на державне утримання, в тому числі до будинку маляти, дитини, інтернату, дитячого будинку сімейного типу, незалежно від того, береться плата за таке утримання чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання починаючи з податкового місяця, на який припадає відповідна подія.

Відповідно до пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 та з урахуванням п. 22.4 ст. 22 Прикінцевих положень Закону №889 будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого із джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги в розмірі, що дорівнює 50% мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої законом на 1 січня звітного податкового року. Зазначимо, що ця норма застосовується за умови дотримання вимог п. 6.5 ст. 6 цього Закону. Тобто отриманий загальний місячний оподатковуваний дохід не повинен перевищувати у 2009 р. 940 грн.

Оскільки на 1 січня 2009 р. мінімальна заробітна плата становить 605 грн на місяць, то розмір податкової соціальної пільги для будь-якого платника податку, у якого розмір місячної заробітної плати не перевищує зазначеного рівня (940 грн), становить 302 грн 50 коп. (605 грн х 50%).

Водночас платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачено пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону №889, для її одержання зазначає про таке право у заяві та додає відповідні підтвердні документи за формою, визначеною центральним податковим органом. У такому випадку більша за розміром податкова соціальна пільга застосовується з того податкового періоду (місяця), у якому подано заяву та надано підтвердні документи (див. таблицю).

Категорії платників податку, які мають право на застосування податкової соціальної пільги, та її розмір у 2009 р.

Категорії платників
Розмір податкової соціальної пільги (ПСП) та її сума
відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону №889
на 2009 р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону №889
Для будь-якого платника податку (пп. 6.1.1) (за умови, що отриманий загальний місячний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати не перевищує у 2009 р. 940 грн) 50% мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої законом на 1 січня звітного податкового року 605 грн х 50% : 100 = 302 грн 50 коп.
Для платника податку (пп. 6.1.2), який:
а) є самотньою матір’ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину-інваліда — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
в) має трьох чи більше дітей віком до 18 років — у розрахунку на кожну таку дитину;
г) є вдівцем або вдовою;
д) є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
е) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;
є) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;
ж) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів
150% суми ПСП, визначеної для будь-якого платника податку за правилами пп. 6.1.1 302 грн 50 коп. х 150% : 100 = 453 грн 75 коп.
Для платника податку (пп. 6.1.3), який є:
— Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави;
— учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка в той час працювала в тилу, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
— колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;
— особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
— особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р. (у разі дотримання вимог п. 6.5 ст. 6 Закону №889, тобто отриманий загальний місячний оподатковуваний дохід не повинен перевищувати у 2009 р. 940 грн)
200% суми ПСП, визначеної для будь-якого платника податку за правилами пп. 6.1.1 302 грн 50 коп. х 200% : 100 = 605 грн

Необхідно зазначити, що певні категорії громадян, такі як учасники війни, учасники бойових дій в інших країнах світу (у тому числі в Афганістані), члени сімей загиблих тощо, при додержанні вимог щодо неперевищення рівня нарахованої заробітної плати у 2009 році понад 940 грн на місяць мають право на100% податкової соціальної пільги.

У разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох вищезазначених підстав і більше, податкова соціальна пільга застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір.

Наприклад, якщо платник податку одночасно є учасником бойових дій під час Другої світової війни (право на застосування податкової соціальної пільги 200%) та вдівцем (право на застосування податкової соціальної пільги 150%), то він повинен подати до бухгалтерії працедавця заяву, у якій необхідно зазначити, яку за розміром пільгу він обирає (переважно найбільшу — 200%), та підтвердити право на одержання вибраної пільги відповідними документами. Порядок надання таких документів і їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року №2035 «Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги» (із змінами і доповненнями).

Слід мати на увазі, що податкова соціальна пільга надається починаючи з податкового періоду (місяця), у якому платником було подано заяву на її застосування, за винятком осіб, які на 1 січня 2004 р. працювали за місцем застосування податкової соціальної пільги. Тому при проведенні річного перерахунку за податкові періоди, що передують поданню заяви, податкова соціальна пільга не надається. Для одержання платником податку податкової соціальної пільги в підвищеному розмірі подання заяви є обов’язковим, незважаючи на час початку трудових відносин з працедавцем.

Припиняється застосування податкової соціальної пільги з місяця, у якому платник податку подав заяву про припинення застосування пільги або звільнився. Тобто в місяці, у якому звільняється працівник, податкова соціальна пільга не надається, незважаючи на розмір одержаного доходу.

Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов’язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги, за формою, визначеною центральним податковим органом. Заява про відмову від пільги не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, визначених у пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону №889.

Особливості застосування ПСП щодо певних видів доходів
Закон №889 установлює для деяких категорій платників податку й певні обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги. ПСП застосовується тільки за одним місцем роботи фізичної особи за її вибором. Однак слід пам’ятати, що така пільга не може застосовуватися до інших доходів платника податку, якщо він одночасно отримує протягом звітного податкового місяця такі доходи, як (пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону №889):

а) плата за виконання громадських робіт, яка повністю або частково фінансується за рахунок бюджету чи відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування;

б) стипендія, грошове чи майнове (речове) забезпечення, одержувані учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, ад’юнктами, військовослужбовцями строкової служби, що виплачуються з бюджету;

в) заробітна плата під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі;

г) заробітна плата, нарахована (виплачена) за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), в тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України;

д) заробітна плата осіб, які відповідно до закону є державними службовцями;

е) доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до доходів, зазначених у підпунктах «а» — «д» цього підпункту при їх нарахуванні (виплаті), та закінчує застосовуватися при завершенні нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, визначених підпунктом 6.3.2 цього пункту.

Інакше кажучи, якщо фізична особа одержує, крім одного з перелічених вище видів доходу, інший дохід (заробітну плату), то щодо такого іншого доходу (заробітної плати) податкова соціальна пільга не застосовується.

Приватний підприємець не має права на податкову соціальну пільгу ні стосовно доходів від підприємницької діяльності, ні щодо заробітної плати, яку він може одержувати як наймана особа від працедавця.

Не застосовується ПСП також до доходів самозайнятої особи, одержаних від здійснення підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Відповідальність за порушення норм Закону щодо застосування податкових соціальних пільг
За порушення вимог Закону №889 щодо застосування податкової соціальної пільги передбачена певна відповідальність.

Якщо на порушення норм цього Закону платник податку подає заяву про застосування пільги більше ніж одному працедавцю або якщо платник податку при отриманні доходів, визначених у пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону, подає таку заяву іншому працедавцю, внаслідок чого податкова соціальна пільга фактично застосовується і при отриманні інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця, то такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, у якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, у якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подає заяву про відмову від такої пільги всім працедавцям із зазначенням місяця, в якому мало місце таке порушення, на підставі чого окремий працедавець розраховує та утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100% суми такої недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а при недостатності суми такої виплати — за рахунок наступних виплат. Якщо з будь-яких підстав суму недоплати та штрафу не було утримано за рахунок доходу платника податку до закінчення граничного строку, встановленого законом для подання річної декларації з цього податку, то сума такої недоплати і штрафу стягується податковим органом у порядку, визначеному законом. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги до доходу платника податку відновлюється з податкового місяця, наступного за місяцем, у якому сума такої недоплати і штраф повністю погашаються.

При цьому працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог Закону №889, за винятком коли такий працедавець і такий платник є пов’язаними особами або коли суд установлює факт змови між таким працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від обкладання цим податком.

Перерахунок сум податку з доходів, нарахованих платнику податків, та наданих податкових соціальних пільг

Якщо платник податку у звітному році одержував податкову соціальну пільгу, то працедавець за місцем застосування цієї пільги провадить перерахунки сум доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг у таких випадках:

а) за наслідками кожного звітного податкового року;

б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги при зміні місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених у пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 цього Закону;

в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким працедавцем.

Якщо після перерахунку виникає недоплата цього податку, то така сума стягується працедавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного податкового року. Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, виникає сума переплати, що перевищує суму податкового зобов’язання, нарахованого за останній звітний період, то така сума підлягає відшкодуванню з бюджету в установленому порядку.

«Дебет-кредит»

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее и нажмите Shift + Enter или нажмите здесь что бы сообщить нам.

Оставте комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Так же по теме

Гороскоп на завтра: Овен — день складеться вдало, Рак — з грошима будьте обережні

Доброго вечора, шановні читачі! На календарі завтра —